Десь поруч війна, або як бути східняком-націоналістом?
На перший погляд мила і тендітна жіночка, родом зі сходу України, проте тільки вона починає говорити, як у залі настає моторошна тиша, а по спині бігають мурахи від жаху, що розповідає Єлізавета Гончарова, переможниця ІV конкурсу художнього репортажу ім. Майка Йогансена «Самовидець». Розповіді ж цього жартівливого гостя Олега Криштопи, переможця І конкурсу «Самовидця» не такі вже й смішні, бо часто-густо змішані з гіркою правдою буднів сходу.
Форум видавців навіть у вечірній час не бідний на події, адже у приміщенні просторої Книгарні Є, що на пр. Свободи 7, відбулася презентація двох цікавих та актуальних на сьогодні проектів, модератором яких був Дмитро Козак. Один уже завершений – це книга Єлізавети Гончарової «Десь поруч війна», а інший переживає етап творення. Цей проект з красномовною назвою «Дедлайн» Олега Криштопи описує життя прифронтових міст та Сходу загалом.
Першою мала змогу поділитися історією написання свої книги Єлізавета Гончарова, яка скромно згадує про, так би мовити, випадкову перемогу у конкурсі «Самовидець». Вона стисло проте максимально інформативно розповіла про репортаж «День після Дебальцевого», який і здобув перемогу у вищезгаданому конкурсі. Перемога у «Самовидці» дозволила Єлізаветі спробувати себе у ролі автора та вже згодом за підтримки видавництва «Темпора» видати книгу, яка відкрила очі на багато незнаних, забутих, небажаних речей. Ця книга, зауважує авторка, для тих, хто не розуміє, як там. А там справді страшно, бо люди, для яких десь поруч війна вчаться жити українцями і під страхом смерті ідентифікувати себе саме з українською нацією. Єлізавета Гончарова доволі довго розповідала про страшні реалії своєї батьківщини, проте найжахливіше було чути про підлі та неприховані випадки зради з боку органів місцевого самоврядування.
Єлізавета Гончарова: «Губернатор Донецької області Шишацький, який виступав і кричав: «Ми заваримо всі вікна облдержадміністрації, до нас їдуть Бандери, давайте будем захищатись!» сидить зараз десь у Києві і зовсім непокараний і такого ми бачили багато-багато», - з гіркотою згадує авторка.
Єлізавета також розповідає, що під час написання книги, вона змінилась і почала розуміти те, що раніше було недоступним для її розуміння: «Кожен, коли йому болить знаходить свою розраду, хтось малює, хтось пише музику, а я писала».
Цікавим моментом під час презентації була демонстрація серії авторських фото Елізавети Гончарової, які ще більше підсилювали розуміння тепер вже на візуальному рівні нелегких буднів сходу України.
Коли авторка книги «Десь поруч війна» завершила свою розповідь, до презентації власного проекту долучився Олег Криштопа, який вже у кардинально іншому, відверто жартівливому форматі розповідав про своє бачення прифронтової буденщини. Проте сміливі жарти подекуди змішувались з гіркою реальністю і органічно доповнювали вже сформовану картину у слухачів. Решту презентаційного часу автори відповідали на запитання модератора та поодинокі запитання-коментарі залу; намагались спробувати розвіяти стереотипне бачення донецьких людей; робили прогнози щодо свого творчого майбутнього. Олег Криштопа пообіцяв завершити роботу над текстом «Дедлайну» вже зовсім скоро, а на запитання: «Про що буде наступна книга?» Єлізавета Гончарова відповіла: «Поки на сході буде війна, у моєму житті буде війна».
Гадаю, що після презентації таких чудових і затребуваних проектів, люди глянуть на сьогоднішню ситуацію зовсім з іншого боку, а їхні серця винушуватимуть щиру віру у краще українське майбутнє.
Юлія Галапач