«Для всіх однакове попроси» - вірш чи молитва, іврит з українською душею

«Для всіх однакове попроси» - вірш чи молитва, іврит з українською душею
13 вересня відбулася українсько-єврейська зустріч «Наші історії неповні одна без одної» з Катериною Бабкіною. Презентували книгу віршів «Для всіх однакове попроси» перекладену на іврит. Наталя Федищак , одна з організаторів зустрічі наголосила: «Вперше українсько-єврейська зустріч  відбулася у 2008 році. Дуже важливо мати діалог між українцями і євреями, адже у нас довга спільна історія. Цей рік для нас дуже важливий, адже Катерина Бабкіна поїхала в Єрусалим і видала там книжку на івриті». Андрій Павлишин, дисидент та модератор події  зробив невеликий вступ: « У червні цього року вийшла книжка віршів перекладена на івриті. Насправді українська поезія в Ізраїлі не дуже відома, але її зараз популяризують. Це дуже великий крок у побудові міжкраїнних відносин. У нас є теперішнє і ми мусимо взаємодопомагати один одному». «Насправді найперше, що я хотіла б розказати це передісторію появлення цієї книжки саме на цій мові», - розпочала Катерина Бабкіна, - «Півтори роки тому в Бад’яні – це культурний центр в Ізраїлі, я мала читання для українців. Але оскільки багато з них там живе вже дуже давно,то у них є діти та чоловіки, які не розуміють української. На передодні цієї події, одна дівчина спитала мене у фейсбуці чи я знаю, що в Ізрайлі є людина, яка перекладає  мої вірші на іврит останні 10 років і просто збирає їх в «поличку». Згодом  мені приходить повідомлення від великого чорнявого чоловіка  з незрозумілим текстом на івриті, який фейсбук виносить як спам, тому  я і не звернула на нього увагу. Як виявилося ця людина родом з Харкова, але дуже давно поїхала з України в Ізраїль. Ми з ним так ніколи і не бачилися. Вже пізніше в переписці він запропонував  відправити свого знайомого на мої читання, щоб той презентував мою поезію на івриті. В мене був шок, коли після цього, ота маленька аудиторія, яка нічого не розуміла українською, почала задавати багато питань аля: «Чому українка так багато пише про Ізраїль і про їхню ситуацію?». Я спочатку не зрозуміла, а потім  мені пояснили, що в нас є одна спільна проблема – війна. Після цього виявилося, що чоловік, який читав мої вірші – видавець. Він спитав, як би я поставилися до того, щоб видати мою книгу поезії на івриті. Ось так все почалося». Катерина Бабкіна поділилася страхами на рахунок того, що не буде фінансування і підтримки, але тут допомога прийшла звідки не чекали, від українсько-єврейської діаспори. «До тепер будучи письменником, я могла лише мріяти про гранти, які отримують для того, щоб видати тексти іншими мовами. Та все ж переконалася, що вони існують. І це дуже добре, адже так ми популяризуємо українську літературу. Культурна дипломатія  так і виглядає», - продовжувала пояснювати письменниця. Після цього Катерина зачитала декілька своїх віршів українською. І один текст перекладач прочитав на івриті. На цій мові її вірші звучать, як молитва: «…не забудь також сказати про тих, хто тобі ні в чому не дорогий, хто тебе не любив або не беріг, хто на берег не допоміг зійти, і також попроси за таких, які називаються пристрасно – вороги, і звичайно за тих, котрі злі, слабкі, не такі, як хочеться, не як ти…» Автор: Дубровна Катерина Фото: Артур Дмитришин