Дискусія: «Які власні свободи не підлягають компромісам?»
21 вересня у дворику Львівського інституту банківської справи відбулася дискусія «Які власні свободи не підлягають компромісам?».
На події були присутні публічні особистості з різних країн світу: Антуан Кассар – мальтійський письменник, який пише про подорожі, спосіб зцілити себе; Сіябонг Мпунгоз – один з найвпливовіших письменників Південної Африки; Мартен ван де Графф - поет з Нідерландів, який вивчає літературу (видав декілька збірок поезій) та Крістіан Гутессан – ісландієць (народився в Данії), який викладає в університеті філософію для студентів, вивчає літературу та творче письмо.
Антуан Кассар розповідає історію, яка сталась з ним десять років тому: «Якось на кордоні між Перу і Болівією я мав конфлікт з прикордонниками. Після того я написав свій твір «Паспорт». Причиною цього став страх кордонів та допитів. Всі люди повинні бути рівними. Незалежно від того, де ти народився, в усіх повинні бути однакові права і можливості. Паспорт – інструмент контролю нами». Мальтійський письменник розповідає, що сталося з ним на в’їзді до Ісландії. «Під поверхнею свободи лежить нав’язування насильства, політична гегемонія. Я намагаюся думати позитивно. Надіюся, за чотири покоління люди зможуть вільно перетинати усі кордони».
Сіябонг Мпунгоз описує ситуацію своєї країни так:
Приєднується до дискусії Крістіан Гутессан. Ісландський філософ розрізняє різні свободи: не тільки людей, але й тварин. Крістіан вважає, що якщо ти хочеш пізнати себе – ти повинен пізнати себе у контексті іншої культури. То як можна зрозуміти увесь світ, якщо там не побувати? У розмові про свободу він наводить приклад творів Іммануїла Канта: « В німецького філософа є есе, в основі якого лежить ідея вічного миру, повернення до свободи».
Автор: Анастасія Мигидюк, прес-центр 25 Book Forum
Фото: Христина Шпук, прес-центр 25 Book Forum
Антуан Кассар розповідає історію, яка сталась з ним десять років тому: «Якось на кордоні між Перу і Болівією я мав конфлікт з прикордонниками. Після того я написав свій твір «Паспорт». Причиною цього став страх кордонів та допитів. Всі люди повинні бути рівними. Незалежно від того, де ти народився, в усіх повинні бути однакові права і можливості. Паспорт – інструмент контролю нами». Мальтійський письменник розповідає, що сталося з ним на в’їзді до Ісландії. «Під поверхнею свободи лежить нав’язування насильства, політична гегемонія. Я намагаюся думати позитивно. Надіюся, за чотири покоління люди зможуть вільно перетинати усі кордони».
Сіябонг Мпунгоз описує ситуацію своєї країни так:
У нас є платформи для організації фестивалів, де можна виступити. Але важко писати правду. Розумієш, що можеш втратити будь-який зв’язок з тими платформами. Висловитися справді хочеться, але кожне таке висловлювання сприймається як напад на уряд. Щоб зберегти ті платформи, потрібно мати спонсорів з уряду, які будуть займатися фінансуванням. Критикувати – дорого коштує, я мушу приховувати правду. Тому я не відчуваю себе повністю вільним. Живу, щоб догодити іншим.Мартен ван де Графф каже, що в його країні багато можливостей, особливо щодо пересування через кордони:
У Нідерландах – подорожувати культово, модно. Серед молоді подорожувати – ознака статусу, яка доступна далеко не кожному. Завжди значно престижніше постійно відвідувати величезну кількість країн, ніж купити дорогий автомобіль. Подорожі – це цікаво. Але де б я не був – завжди хочеться повертатися до рідної домівки. Коли поза кордоном рідної країни – згадуєш свій дім, переосмислюєш все, що з тобою там відбувалося. У Нідерландах часто відбуваються дискусії на тему безпеки та свободи, яку ми стрімко втрачаємо. Це поняття стає кодовим словом, яким часто користується влада, щоб нас надурити. Моя роль – бути іншим, чесним, не займатися державотворенням. Якщо людям подобається те, що ти пишеш – ти пишеш щось не те».
Приєднується до дискусії Крістіан Гутессан. Ісландський філософ розрізняє різні свободи: не тільки людей, але й тварин. Крістіан вважає, що якщо ти хочеш пізнати себе – ти повинен пізнати себе у контексті іншої культури. То як можна зрозуміти увесь світ, якщо там не побувати? У розмові про свободу він наводить приклад творів Іммануїла Канта: « В німецького філософа є есе, в основі якого лежить ідея вічного миру, повернення до свободи».
Автор: Анастасія Мигидюк, прес-центр 25 Book Forum
Фото: Христина Шпук, прес-центр 25 Book Forum