Феномен популярності романів Джейн Остін

Початок 19 століття. На полицях книгарень з'являється роман, написаний жінкою. Замість імені автора лише вказівка, що його написано «by a lady». Тоді це не була популярна книга, але в середині 20 ст. нею будуть захоплюватися по всьому світу.Джейн Остін. Одна з з перших жінок, які кинули виклик суспільству і заявили про свої права бути почутими за допомогою пера. Вона не просто написала зворушливі романи, вона започаткувала власний стиль у літературі. Її твори читають після складного дня, щоб відпочити перед сном, у поїзді, щоб дорога не здавалася такою довгою, вночі, марно обіцяючи собі, що наступний розділ буде останнім. Її твори екранізували безліч разів, переписували на свій лад, вони надихали творити щось нове, таке ж чуттєве, ніжне і близьке до серця. Чи десь живе дівчина, яка жодного разу не чула про «Гордість та упередження» - найвідоміший роман Джейн Остін?

Вона зворушила не одного читача і вселила віру у справжнє кохання. Як їй це вдалося? З цього питання почала дискусію Софія Філоненко. В чому секрет такого успіху і що наші українські автори можуть почерпнути для себе? Про масову літературу розповів Тарас Лютий. Вона спрямована на широке коло читачів і не вирізняється високим літературним стилем. Не відомо, чи будуть такі твори актуальними через багато років. Але про них говорять, їх читають, ними захоплюються. Чи можна віднести сюди романи Джейн Остін? Тут важливо розрізняти масову і популярну культуру. Якщо масова література нав'язується широким верствам згори, то популярна література пробиває свій шлях з низів, вона сама шукає свого читача і лише тоді стає впізнаваною. Як і романи Джейн Остін. І їй би цього не вдалося, якби не її харизма. В чому ж вона проявляється? Кожен популярний автор має мати харизму. Щось своє, щось, що привертає увагу і здатне достукатися до широкого кола читачів. І в Джейн Остін вона є. Отримати стасус жінки-автора в її часи було непросто, але вона змогла. Більше того, вона пройшла випробування роками і залишитися актуальною у наші дні.

Наталія Гурницька, львівська письменниця, яка відома романом «Мелодія кави у тональності кардамону», поділилася власним рецептом написання книги. Кілька складових, без яких жіночий роман не зможе віднайти свого читача. Інгредієнт 1: цікава фабула. І не просто цікава, а сповнена внутрішніми переживаннями та потребами. Інгредієнт 2: естетика мови. Текст, від читання якого отримуєш естетичну насолоду, наповнений описами, що допомагають краще побачити місце події. Інгредієнт 3: психологія у творі. Герої мають бути живими, щоб кожен зміг впізнати у них самого себе, співпереживати разом з ними. І наостанок: не забути про філософське наповнення, щоб роман містив у собі сенс. Але не лише це сприяло такій популярності книг Джейн Остін. Їх почали масово читати через сто років після публікування. Тут не обійшлося без кінематографу. Зняли чудову екранізацію роману «Гордість та упередження», після якої жінки полюбили не лише цю історію, але й усю творчість письменниці.

Феномен популярності не є можливим без кінематографа. Хтось стверджує, що фільм не може передати усієї глибини книжки. Що вже говорити про естетичне наповнення? Як можна передати атмосферу книжки через відеокамеру? Режисери мають свої секрети вдалого кіно. Лише одне залишається незмінним. У глядачів після перегляду з'являється інтерес до книги, навіть якщо екранізація не вдалася. Окрім того є багато інтерпретацій романів Джейн Остін. Кілька років тому вийшла книга «Гордість та упередження та зомбі», яка зберігає 80% оригінального тексту і 20% доповнень. Не складно здогадатися, що саме змінив Сет Грехем-Сміт. Чи такі книги заслуговують на увагу? Чи вони лише псують історію? Зрештою, цікаво думати про те, що б могло бути, якщо замінити одну деталь чи перемістити героїв у нове століття, як це зробила Гелен Філдінг у романі “Щоденник Бріджит Джонс”. Це можна сприймати і як хитрий спосіб познайомити молодь з класикою.

Нам є що почерпнути у Джейн Остін. Вона тонко відчувала читача і знала, як до нього краще достукатися. Її герої — не ідеальні, вони — справжні. Письменниця вдало змальовувала щоденні турботи та переживання, з якими ми часто стикаємося у житті. Зараз у неї велике коло палких шанувальниць. Існує навіть фан-клуб, який організовує тематичні екскурсії та бали, що ще раз переконує нас у її таланті. В Україні є багато відомих письменників, про яких говорять за кордоном. Але нам є над чим працювати, щоб краще просувати українську літературу. І добре, коли твір живе не лише на сторінках книги, а коли йому ще дають друге дихання або підходять до зображуваих подій з іншої сторони. Бо тоді про нього ще довго будуть говорити.

Автор - Познухова Катерина Фото - Дмитришин Артур