‘‘Нейрокопірайтинг” Дениса Каплунова: не продати, а пояснити

‘‘Нейрокопірайтинг” Дениса Каплунова: не продати, а пояснити
20-го вересня в Leopolis Hall відбулась презентація україномовного видання книги Дениса Каплунова „Нейрокопірайтинг.” У межах 25 Book Forum сучасний класик копірайтингу показав на практиці декілька авторських прийомів ефективного написання тексту та підтвердив актуальність якісного контенту в наші дні. Організатор події: видавництво ФАБУЛА. "Коли я починав цим цікавитись, словом копірайтинг можна було лякати дітей. А зараз це вже ціле мистецтво. Моє розуміння копірайтингу є більш змістовне: ціль тексту не так продати, як пояснити і аргументувати, щоб досягти результат", - стверджує автор. Тексти скрізь. Цю тезу Денис Каплунов підтверджує прикладами з нашого щоденного життя. От хочете ви опублікувати фото в Інстаграм. Що перше приходить в голову після додання фото? Підпис. Як стверджує експерт, справа майбутньої популярності посту не так в якості фотографії, а в умінні описати суть фото. "Тепер текст відіграє іншу роль", - продовжує пан Денис. Він не лише передає інформацію, а також створює враження. І не лише перше, а й друге, третє... Ми можемо його використовувати декілька разів, модифікуючи і змінюючи. Адже якщо реклама не зайшла, змінюємо її на іншу цільову аудиторію – і все. Звертаючи увагу на роль тексту в бізнесі, він зазначив, що 95% потенційних клієнтів перед контактом з якоюсь компанією, тепер вивчає інформацію про фірму в Інтернеті. Час пустих запитань завершився. Ми вступили в еру чіткої інформації, конкретних фактів і контенту на тему, що і формує враження. Так само і в щоденних відносинах. Часи змінились і особливо змінилась роль тексту в ньому. Копірайтинг – це війна 2 егоїстів: автора і читача. Виграє той, хто вимикає егоїзм. Тому більш цінуються копірайтери, які пишуть про те, що цікавить його читачів. Та варто зазначити, що, коли ми пишемо по те, що не відчували, читачі нам не повірять, - стверджує Денис Каплунов. Тож варто творити вартісні тексти, Авторка – Наталя Філімонюк Фото – Назар Хомів