Нові змісти свободи

Свобода – це те, з чим ми народжуємося, це те, що творить нас і дає імпульс до розвитку. Те, що не стримує, а навпаки мотивує. Те, що дає можливість вибору. Саме про свободу як необхідність та її зв’язок з бібліотеками дискутували доповідачі та учасники пленарного засідання “Свобода як пізнана необхідність” під час 25 Book Forum, в рамках Бібліотечного Форуму. Василь Кметь, кандидат історичних наук зазначив:

Сьогодні ми говоримо про свободу, про те чи можна її купити і чи можна її продати? Про те, якою ціною вона здобувається і якою втрачається. Виміри свободи дуже розмиті і ми постійно зустрічаємося з викликами, як ми маємо відповідати тим вимірам. Де ці межі є? Яким чином бібліотека може функціонувати в такому середовищі.

Свобода - це тема і теперішнього Book Forum і Бібліотечного форуму, це справді важливе слово для нас сьогодні в Україні, після майдану і на тлі того, що відбувається зараз у нашій країні. Директор Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка додав:

Працівники і члени бібліотек мають бути завжди готові відповісти на запити, які диктує сучасне суспільство. І дуже добре, що українське суспільство вміє розуміти, цінувати і зберігати свою інформаційну присутність у світі. Нам дуже важливо розуміти те, яким чином сьогодні ми можемо відповідати на ці виклики, які є дуже різні, а часто й доволі складні.

Професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка вважає свободу ключовим словом:

Свобода - це ключове слово. Якщо говорити про свободу і філософію, то, зазвичай, задається така опозиція свободи і необхідності. Ми можемо її зустріти у щоденному дискурсі, ми замислюємось над тим наскільки ми вільні у своїх вчинках, моральних виборах, щоденних чи кардинальних виборах, як наприклад професії. На скільки ми вільні й на скільки зумовлені. І тут може бути дві крайнощі: віра у те, що ми абсолютно вільні або що ми не вільні і така позиція називається детермінізм.

Вахтанг Кебуладзе спрямував свою промову до філософії та її зв’язку зі свободою:

Тобто ми у всіх наших вчинках детерміновані і не в стані робити так, а не інакше. Детермінізм може мати релігійний характер, з іншого боку є також радикальний детермінізм, який говорить що таке свобода. Те, що ми робимо, ті, які університети закінчили це в тій чи іншій мірі впливає на наше рішення з одного боку, а з іншого не можна сказати, що водночас це все визначає наші вчинки з жорстокою детермінацією. Швидше за все у людських виборах використається не детермінація, а мотивація, - додає Вахтанг Кебуладзе, доктор філософських наук. Справжня філософія це те що турбує нас щодня. Все ж таки ми зумовлені, і лише той хто усвідомлює цю необхідність може мати свободу. Ми приречені на свободу. Ми не обираємо бути вільними, ми вільні з необхідністю. Будь-яка людина приречена на свободу, навіть за найжахливіших умов чи перед обличчям смерті людина - це вільна істота.

У своїй доповіді Ірина Шевченко – президент Української бібліотечної асоціації апелювала до учасників питанням чим ж пов’язані бібліотека і свобода та заохочувала приєднатися до Української бібліотечної асоціації, а також додала:

Українська бібліотечна асоціація, будучи громадською організацією, сама по своїй суті передбачає свободу дій та вчинків. Перевагами і особливостями спілки є те, що тут дійсно панує дух свободи. Кожен, хто є активний і хоче себе реалізувати, як вільна людина у професійному середовищі, то в Українській бібліотечній асоціації зможе це робити.

Із промовою виступила і Юлія Половинчак – кандидат історичних наук та керівник Національної юридичної бібліотеки, Національної Бібліотеки Вернадського, яка говорила про виклики, які стоять перед бібліотеками, на власному прикладі – Національної Бібліотеки Вернадського. Пленарне засідання закінчилося дискусіями про свободу, бібліотеки і те, чому все ж не варто імітувати свободу на сьогодні. Автор - Лілія Бондар Фото - Назар Хомів