Поезія із смаком шафрану
14 вересня у рамках 24-го Форуму видавців у львівському театрі ім. Леся Курбаса зачитала свою поезію індійська авторка Рошель Поткар.
Після тривалого та втомливого перельоту просто із індійського Бомбею на львівський Форум видавців прибула відома індійська поетеса, письменниця та навіть акторка Рошель Поткар.
«Усі письменники, почувши, що я вирушаю до України, мені відверто заздрили», - розповіла присутнім авторка, - вони звикли, що всі вирушають до Франції чи Британії, а тут Львів!»
Не лише сама подорож, а й формат події здався письменниці новим і дуже припав до душі, адже вона очікувала просто зачитати 20 своїх творів, як вона це часто робить на зустрічах з фанатами у Індії. На її першій міжнародній літературній події Рошель уже після першого твору була втягнута у цікаву дискусію із її модератором – Любком Дерешем. Дискусія велась англійською, адже вірші поетеси також написані цією мовою. На локації працювала також перекладач, котра спільно із Дерешем допомагала гостям інтерпретувати твори.
«Справжня творчість повинна народжуватись, а не підлаштовуватись до певних канонів» - так коротко можна підсумувати одну із важливих тез обговорення. Поетеса вважає, що якщо у Вас зароджується певна ідея, вона не повинна бути загнана у рамки форми, якщо твору суджено бути сонетом, і він гармонійно поєднується із цим жанром, тоді не потрібно цього змінювати. Рошель Поткар, наприклад, імпонує японська форма «хайбун», котра поєднує у собі і прозу, і поезію водночас.
Тематика творчості дуже широка. Під час події було зачитано всього п’ять творів, але у них уже можна було зустріти мотиви сім’ї, самотності, деструктивного впливу сучасного світу поєднаних із консюмеризмом суспільства. І ніби на противагу цьому всьому у Рошер також присутня майже медитативна поезія, побудована на опозиціях, які втілені в одному лише символі. Так, один із зачитаних віршів присвячений шафрановому кольору. Поетеса пояснює, що раніше шафрановий викликав асоціації зі святом, весільною церемонією, коли тепер він носить негативний відтінок, адже тепер часто фігурує у одязі радикальних індуїстів. Шафрановий – це водночас втілення природності та штучності, свята та небезпеки.
Письменниця не залишила без уваги і події на сході України, які також знайшли відбиток у одному із її віршів. Вона знає про анексію Криму Росією і не підтримує її. Цей образ вона також вирішила втілити у своїй поезії. Модератор події Любко Дереш поцікавився як такій мультикультурній Індії, а особливо місту Бомбей вдається так вдало співіснувати, на що Поткар відповіла, що дуже пишається кількістю національностей, мов та діалектів у її країні, проте у них також є з цим проблеми і вони намагаються з цим боротись. Головне, люди повинні зрозуміти, що всіх нас об’єднує мова любові і саме так можна підсумувати усю її творчість.
До наступного року авторка не обіцяє вихід нової книжки, але те, що її подорож до Львова обов’язково знайде відгук у наступних творах, у цьому Рошель Поткар не сумнівається.
Автор: Струк Тетяна
Фотограф: Тарасенко Амелія