Про що моя книга. Катерина Міхаліцина

Про що моя книга. Катерина Міхаліцина
[:ua]Ми запитали авторів, про що їхні нові книжки для дітей, які вони будуть презентувати під час Дитячого Форуму, який відбудеться 12-15 травня. Письменниця Катерина Міхаліцина розповідає історію написання своєї нової книги «Про драконів і щастя».   Дракони бувають різні: задерикуваті і страшні або, приміром, кумедні і з купою дітей, імена яких нагадують скоромовки-язиколомки. Це історія саме про таких. А ще про те, що кожен день нашого життя може бути хоч трошки казковим. Насправді я сама з дитинства дуже люблю тварин, і завжди вважала, що злих серед них немає. Є жорстокі, так, бо принцип «або ти з'їси, або тебе з'їдять» ніхто не скасовував, як і потребу захищатися, зокрема й від надто цікавих чи доскіпливих людей. Але злість, злоба – то щось радше людське, а не тваринне. Дуже спрощено кажучи, ти маєш вибір бути внутрішньо злим чи не злим. І що більше прикладів не злого трапляється тобі на шляху, то певніше ти станеш не просто не злим, а по-справжньому добрим. От і мої дракони – кумедні, веселі, трохи безпорадні й наївні – такий собі терапевтичний приклад не злого. Їм добре так, як вони живуть, навіть якщо при цьому деякі інші дракони вважають їх непутящими. Цю історію я в буквальному сенсі написала разом зі своїми дітьми. Точніше, вони її вигадали, а я просто оформила в слова. Почалося все так: Яринці було десь коло 2 років, вона мала нежить і намагалася щось мені розповісти. Я ніяк її не розуміла, аж тут прибіг Антон і гукнув: «Ну як ти не розумієш, вона ж тобі про дракона розказує»! Якого ще дракона? «Носослона» – не задумуючись відповів малий. І пішло поїхало: «Жив колись один дракон, називався Носослон...» тут уже, що називається, ім'я зобов'язує бути кумедним і трохи пришелепкуватим, з яким гарно розважатися, бешкетувати і вчитися. Мої малі вигадали всі драконячі імена в книжці, ми з ними добряче нареготались, перставляючи склади в різні позиції й пози. Але, наприклад, імена драконенят – це ще й добра вправа для тренування скоровимовляння складних звукосполучень, як «бр», «др» та ін. Довершила всю історію Наталка Гайда, її ілюстрації це щось абсолютно мультяшне, щире й живе, це стовідсотково ті дракони, про яких ми з дітьми писали. До того ж Наталка зробила нашу книжку відкритою для читачів: там є смішні завдання і «голі» місця, які потрібно домалювати самому. К. Міхаліцина. Наталка Гайда. Про драконів і щастя. – Видавництво Старого Лева, 2016. Вік: 4-10 років.[:]