Целан 100: меридіан великого майстра німецької мови: Чернівці-Париж-Вічність
Останній день 25 BookForum увінчався багатьма новинками та дискусіями. У театрі Леся Курбаса відбулося обговорення між Сергієм Жаданом та Петром Рихлом. У центрі розмови був німецький поет Пауль Целан. Почали дискусію з означення важливості цього письменника для світу. «Чому Целан є важливим? Хм… цікаве запитання. Коротко охарактеризувати не вдасться, але я спробую сказати головні речі про цього поета. Справа в тому, що Целан перевернув уяву про поезію 20 століття, особливо повоєнну поезію. Свої перші вірші він написав ще до Першої Світової війни в Чернівцях, - каже Петро Рихло, - Водорозділом став досвід Голокосту, це магістральна тема творчості Целана. У всіх збірках проходить червоною лінією, і для того щоб зрозуміти, якою повинна бути мова, жива мова цієї поезії, людство пізнало такий страхітливий досвід масового знищення, крематорію, спалювання. Він спробував розірвати цю нитку, коли поезія мала бути прекрасною, і переніс її в реальність. Поети - це ніби пророки, які бачать наперед, якісь жахливі речі.»
У дискусії дійшли висновку, що ті художні засоби,ті слова, що були до Голокосту вже не годилися, оскільки відбувся координальний злам після Освенцина. Це не повинна була бути поезія красива, а мала бути поезія правдива. Треба було уникати красивих метафор та епітетів. Особливістю Целана було те, що він творив свої образи звертаючись до досвіду природничих наук, тобто тих сфер, які не були зачеплені нацистською пропагандою: археологія, медицина, ботаніка. Його переломним віршем стала «Фуга смерті». Перша версія виникла в Чернівцях в 1944 з назвою «Танго смерті».
Целан виробив принцип, якою повинна бути нова поезія: мінімум суб’єктивізму, мінімум опори на традиційну поезію, зробити це жорстоко, за допомогою тих метафор, що мають термінологічні значення. В цьому була і особливість цієї поезії.
«Для мене Целан - це передусім великий поет. Один з найбільших поетів 20 століття. Це людина, яка зламала німецьку поезію. Целан страшенно актуальний, тому що він вибираючи між естетикою і говорінням правди вибрав друге, - прокоментував Сергій Жадан, - Він пише дуже не поетичною мовою, про не поетичні речі. У нас з 2014 року теж постає питання, як писати. Я вважаю що тепер вже не можна писати так, як в 2014 році. І Целан є прикладом того, яким болючим є процес ломки і наскільки він буде перспективним та ефективним»
Автор - Катерина Дубровна
Фото - Наталія Коломоєць