«Українка» польськими очима
Барбара Космовська – польська письменниця, яка не має українського коріння, але вирішила розповісти про долю наших землячок за кордоном. Робота Барбари вже підкорила серця поляків, тепер черга дійшла до українців: книга «Українка» була представлена на Форумі видавців у Львові. Презентація книги пройшла у формі інтерв’ю.
— Барбаро, у книзі ви стаєте на сторону українських заробітчан, певною мірою захищаєте їх, як на це відреагували поляки?
— «Українка» - важлива для мене книга. У Польщі вона викликала значний ажіотаж. Відгуки читачів були різними. Дехто з моїх земляків із розумінням сприйняв книгу, але лунало й чимало критики в мою сторону. Поляки також виїжджають за кордон у пошуках кращого життя, тому для них тема еміграції близька. Думаю, книга є об’єктивною тому, що у мене нема українського коріння, я не імпоную жодній зі сторін. Це розповідь про типову долю української заробітчанки.
— Як зародилась ідея для сюжету? Може, знайомились із нашими заробітчанами в Польщі?
— Я шукала емігрантів з України, навіть приїжджала до Львова. Головна проблема книги – це пошук молодими людьми можливості реалізувати свої здібності та потенціал за кордоном. Тому я шукала дівчину, яка була б талановитою та мудрою. Спочатку створила внутрішній образ головної героїні, тоді обрала ім’я. Воно дуже милозвучне – Іванка. Через долю цієї дівчини я хотіла показати, що життя не завжди дає нам те, чого ми очікуємо чи прагнемо. Хочу розповісти секрет: зовнішній образ Іванки з’явився вже після виходу книги. Я зустріла дівчину в консерваторії, яка грала на віолончелі. Це було ніби осяяння.
— Розкажіть, як проходило ваше знайомство з Україною?
— Я мусила дуже багато дізнатись про Україну перед тим, як почати написання книги. Вивчала літературу, смакувала національні страви, відкривала для себе прадавні традиції вашого народу. Особливо мене зацікавив фольклор, думаю, що продовжу його вивчати й надалі. Музика є частиною життя українців. Також хочу додати, що обкладинку книги створив український художник.
— Важливою постаттю в книзі є бабця Леся, розкажіть трошки про цього персонажа.
— Ця жінка передає українські традиції, вони їх зберігає й частково передає Іванці. Ім’я «Леся» я обрала не просто так, воно прив’язане до постаті відомої поетеси Лесі Українки.
— Розкажіть про секрети перекладацької кухні.
— Переклала книгу Оксана Теслюк. «Українка» - її дебютна робота. Спірних питань під час перекладу в нас не виникало, ми завжди знаходили спільну мову.
— Чи дружите з українськими письменниками?
— На жаль, не знайома з сучасними українськими письменниками. Тільки трошки читала про Оксану Забужко.
— Як пишуться книги?
— Раніше письменницька діяльність була для мене тільки пригодою. Тоді я була науковцем і не вважала літературу важливим критерієм мого життя. Сьогодні ж мистецтво пера для мене не просто пригода, а щось набагато більше й важливіше. Справжня література починається тоді, коли ми контролюємо власну мову, емоції прийдуть згодом. Як на мене, головний фактор високоосвіченості Іванки – мова.
— Над чим зараз працюєте?
— Зараз я у відпустці. Працюю над дитячою літературою. Хочу зізнатись, що моя казка «Веселий зайчик Тру» є книгою номер один у Польщі. Вона теж про емігрантів, написана простою і зрозумілою для дітей мовою. З ілюстраціями мені допомагає Емілія Дзюбак.
— Чи повернетесь наступного року на Форум Видавців з новою книгою?
— Якщо все буде добре, то обов’язково. Тут тепла атмосфера, багато письменників з досвідом та прогресивної молоді, це поєднання поколінь на одній літературній події просто вражає.
Автор: Шалова Дарина
Фото: Костик Галина
— Важливою постаттю в книзі є бабця Леся, розкажіть трошки про цього персонажа.
— Ця жінка передає українські традиції, вони їх зберігає й частково передає Іванці. Ім’я «Леся» я обрала не просто так, воно прив’язане до постаті відомої поетеси Лесі Українки.
— Розкажіть про секрети перекладацької кухні.
— Переклала книгу Оксана Теслюк. «Українка» - її дебютна робота. Спірних питань під час перекладу в нас не виникало, ми завжди знаходили спільну мову.
— Чи дружите з українськими письменниками?
— На жаль, не знайома з сучасними українськими письменниками. Тільки трошки читала про Оксану Забужко.
— Як пишуться книги?
— Раніше письменницька діяльність була для мене тільки пригодою. Тоді я була науковцем і не вважала літературу важливим критерієм мого життя. Сьогодні ж мистецтво пера для мене не просто пригода, а щось набагато більше й важливіше. Справжня література починається тоді, коли ми контролюємо власну мову, емоції прийдуть згодом. Як на мене, головний фактор високоосвіченості Іванки – мова.
— Над чим зараз працюєте?
— Зараз я у відпустці. Працюю над дитячою літературою. Хочу зізнатись, що моя казка «Веселий зайчик Тру» є книгою номер один у Польщі. Вона теж про емігрантів, написана простою і зрозумілою для дітей мовою. З ілюстраціями мені допомагає Емілія Дзюбак.
— Чи повернетесь наступного року на Форум Видавців з новою книгою?
— Якщо все буде добре, то обов’язково. Тут тепла атмосфера, багато письменників з досвідом та прогресивної молоді, це поєднання поколінь на одній літературній події просто вражає.
Автор: Шалова Дарина
Фото: Костик Галина