«В’язні неоголошеної війни»: роль правозахисників та студентів

На Форумі видавців відбулась дискусійна зустріч «В’язні неоголошеної війни». Серед учасників були колишній політв’язень Юрій Яценко, тепер радник Міністра закордонних справ з даного питання, Марія Томак, журналістка та правозахисниця і журналістка Олександра Сурган. Модератором дискусії виступила Валерія Коломієць. Недавно на всю Україну прогриміло викрадення в Білорусі співробітниками російської ФСБ 19-річного українського студента Павла Гриба і вивезення його до Росії. Тому наскрізною темою обговорення стало питання про те, як ув’язнення за політичними мотивами може стосуватися українських студентів та чим вони можуть допомогти його жертвам. Зараз Павло перебуває у краснодарському СІЗО за обвинуваченням у… тероризмі. «Проблема є живою і болючою, та мало хто говорить про це в медіа», – починає Марія Томак. А також розповідає, що в Україні, окрім Києва, майже нема акцій на підтримку політичних в’язнів. Також Марія назвала два найпопулярніші міфи серед нашого населення. Перший міф – що всі політв’язні святі, а якщо не святі, то не політв’язні. Раніше українська частина радянських дисидентів мали високі моральні цінності і якості, але це не означає,  що так є і має бути. Друге хибне уявлення – що у всьому винна Російська Федерація. Так, методами Росії є створення міфів про Україну і їх поширення, але не лише вона винна у всьому, що відбувається. Про один з проектів по підтримці засуджених по політичним мотивам, які перебувають за кордоном, розповіла Олександра Сурган. Журналістка розіслала 36 листів політв’язням, яким потрібна допомога і вже отримала дві відповіді. Каже, що їм дуже важлива зв’язок з тими, хто перебуває на волі, адже вони знаходяться у важких умовах, деякі листи до них взагалі не доходять і їх доводиться надсилати повторно. Інколи правозахисниця зверталась по допомогу до волонтерів з Росії. Олександра також говорить, що зараз реакція журналістів на подібні випадки помітніша і вона збільшується, але цього все одно недостатньо. Юрій Яценко розповів про один із правозахисних проектів, спрямованих на залучення студентів: «Приводом створення проекту стало затримання Павла Гриба. Мета проекту — донести студентам ідею, що він такий самий, як і вони, але йому потрібна допомога. Він молодий і не звик до життєвих труднощів. А якраз студенти можуть стати рушійною силою акцій для політв’язнів.  Звісно, що всі дивувались, як могли затримати за тероризм 19-річного студента-інваліда, який жодного разу не був на території Росії». Зараз Юрій разом з Марією намагаються знайти підхід і достукатись до молоді. Мріють про те, щоб залучити до цього людей з інших областей, які брали б у цьому участь, створили б масовий флешмоб, наприклад, у Фейсбуці, писали б листи до в'язнів. І щоб завдяки цьому їм вдалось залучити до проблеми увагу журналістів і, бажано, політиків. Записала Кузяк Яна Фото автора.