Вибух під номером «2»
У рамках Форуму видавців свій новий роман «№2» презентував Остап Дроздов, відомий український журналіст, політичний оглядач, незмінний автор та ведучий політичної програми «Прямим текстом».
«Роман вже був презентований на Книжковому Арсеналі. Проте презентація у Львові для мене особлива, бо це писалося тут і «для тут», — зазначив автор.
Оповідач роману називає себе «дослідником дна», але Остап Дроздов вважає, що книга є оптимістичною. «Я хочу мотивувати людей, саме тому роман писався з певним надривом. Відповідно тоді, яке тут може бути дно? Тільки політ», — обнадіює письменник.
Усі сюжетні лінії (а їх декілька, від Приазов'я 30-х років до сучасної сонячної діаспори) розвиваються у тісній зв'язці з країною, яка є даром і прокляттям. Пан Дроздов розказав про враження однієї читачки, яка розказала, що коли дочитала, то півгодини сиділа в цілковитій тиші зі спертим повітрям у грудях.
Центральним персонажем роману є Країна як така. Не У, а просто Країна, яка то мотивує, то дратує, то зачаровує, то обурює, то ощасливлює, то виштовхує.
Роман є заробітчанський, діаспорний. Персонажам потрібна фізична відстань до своєї країни. І саме завдяки відстані вони люблять її до нестями. Остап Дроздов вважає, що головне — це людина, а країна повинна стати номером 2.
Усі герої знайшли своє щастя не в Україні. Автор вважає, що засуджувати їх за це не можна, бо тільки на відстані розумієш за що ти насправді любиш свою країну.
«Я люблю цю країну, але тільки на два тижні, поки приїжджаю. А там - щастя, радість і коханець Маноло», — слова однієї з героїнь роману.
Улюбленим героєм автора є італієць Маноло — спокусник-диявол. Він — сардинець, а пізніше італієць. Йому належать найвідвертіші думки про зраду та моногамію. Якраз на цю чесність найбільше реагують читачки (власне, читачки). Якби думки людей були чутні на слух, то наші вулиці захлинулися б німим криком жінок після 40, бо їх вже ніхто не просить бути щасливими. У них є обручка на пальці, то це повинно бути знаком автоматичного щастя, яке не потребує підтвердження.
«Помітив, що для мене жіночі теми дуже близькі.Я жіночу драму дуже близько відчуваю, можливо, колись моїм оповідачем буде жінка», — розповідає Остап.
Коли відомий ведучий і журналіст писав свою книгу, в Україні ще не було безвізового режиму. Зараз письменник закликає молодих людей їхати за кордон, виходячи з-під парасольки радянськості, цим самим протестуючи проти нав’язливої педагогіки.
Автор: Грамчук Ольга
Фото: Сенишин Роман