Пошуки взаємодії у колективному перекладі
З якими труднощами та викликами стикаються перекладачі під час роботи над текстом? Про це, 18 вересня, говорили на дискусії у межах 27 BookForum. Учасниками стали Вероніка Ядуха (перекладачка, кураторка програми фестивалю «Translatorium»), Катерина Пітик (перекладачка, викладачка французької мови й літературна критикиня), Анатолій Пітик (перекладач-фрілансер з англійської мови, редактор, літературний і кінокритик), Ганна Гнедкова (літературознавиця, перекладачка, журналістка).
Спікери та спікерки мали змогу обговорити особливості «внутрішньої кухні» колективного перекладу та обмінятися набутим за роки роботи досвідом подолання труднощів, що виникають під час роботи. За словами Катерини Пітик, колективний переклад - не втрата ідентичності, а її розширення.
Командна робота - важливий процес, який впливає на кінцевий результат. Вероніка Ядуха, представниця перекладацької групи, поділилася власним досвідом роботи у команді. Її колектив працює разом над текстом, а тому може опрацювати його набагато глибше. Спочатку його потрібно дослідити та знайти найбільш релевантні рішення для перекладу. Але й ніхто не повинен забувати про момент «емоційного розвантаження». Від однодумців, з якими ви працюєте, можна почути слова підтримки та допомоги. Це добре ілюструють слова Вероніки Ядухи: «Ти розкриваєшся настільки, що дозволяєш йому побачити твій нередагований текст». Загалом колективну роботу над текстом, можна уявити собі, як «лабораторію», де можна знайти непомітні деталі, де вирують дискусії та панує колективний дух.
Катерина та Анатолій Пітики
Це «два перекладачі, які знайшли один одного спершу як людей…», а тепер працюють над перекладами разом. Як зберегти ідентичність у колективній роботі? «Мені здається, що ми так давно разом, що отой стиль, який є в наших перекладах це і є наш стиль», - зауважив Анатолій Пітик. Редагування та робота з текстом разом з кимось завжди займає більше часу, кожен хоче аргументувати саме свій варіант перекладу, а це звісно подовжує весь процес. Проте у цьому є також свої переваги, адже вдається «зробити не вдвічі швидше, а вдвічі краще».
Ганна Гнедкова про досвід організації школи перекладів з підлітками
На відміну від попередніх двох, у цій групі вже мала місце певна ієрархія. Усе це через формат школи та вік учениць (14-16 років). Проте багато чого є спільним з вищезгаданими групами. Це так само і поділ розділів між учасниками, і колективне обговорення спірних питань у пошуку кращих рішень, і можливість знаходження додаткових трактувань та конотацій. Однією з проблем є те, що багато хто з видавництв відмовлялися від друку саме через колективний переклад. Це могло бути пов’язано як і з віком та досвідченістю учасниць школи, так і з певними технічними моментами (часто видавництва складають документи, де передбачено одного перекладача).
Підсумки дискусії: чим є взаємодія у колективному перекладі?
• Робота з групою дарує відчуття колективного духу та довіри.
• Це завжди відповідальність не лише за себе, а й за тих з ким працюєш.
• Колективний переклад розширює межі індивідуального розуміння тексту та значно покращує кінцевий варіант перекладеної роботи.
• «Зробити не вдвічі швидше, а вдвічі краще».
Дивіться подію онлайн:
27 Львівський міжнародний BookForum відбувається за підтримки Українського культурного фонду та Львівської міської ради, у партнерстві з Fedoriv Group. Зміст матеріалу є виключною відповідальністю організаторів і не відображає позицію УКФ.
Авторка матеріалу: Хомко Ірина