Тематичний форум «Наука і технології» на «Львівському Форумі видавців»

Тематичний форум «Наука і технології» на «Львівському Форумі видавців»
Наука завжди знаходиться на межі кордонів між знанням і незнанням. Вона долає кордони між планетами та зірковими системами, між звичним нам макросвітом та атомами, між країнами та людьми. Наука долає навіть кордони часу  - видатний фізик Абрам Йоффе казав, що «наукова діяльність –  єдине, що переживе нас та на століття й тисячоліття закарбується в історії людства». Цього року на «Форумі видавців» вперше відбудеться тематичний форум «Наука і технології», організований ГО «Форум видавців» та командою науково-популярного проекту «15х4». «15х4» – це науково-популярні лекторії, що відбуваються у форматі чотири лекції по п’ятнадцять хвилин на різну тематику. Від лінгвістики, історії та соціології – до ядерної фізики та фотонних чорних дір. Протягом 16-18 вересня на вас чекають три заходи «15х4», які об’єднані в тематичні блоки. Усі події відбудуться у Першій Львівській медіатеці, за адресою вул. Мулярська, 2а. Спеціальний гість майданчику – Ася Казанцева, відома наукова журналістка, лауреатка премії «Просвітитель», авторка двох науково-популярних книг. Її роботи «Хто б міг подумати! Як мозок змушує нас робити дурниці» та «В інтернеті хтось помиляється! Наукові дослідження дискусійних питань» вперше будуть представлені в українському перекладі, що вийшов друком у видавництві «Vivat». 16 вересня, у п’ятницю, ми поговоримо про популяризацію науки. Якщо завдання науковців – долати кордони між незнанням і знанням, то завдання наукових журналістів та популяризаторів науки – долати кордони між науковцями та суспільством. Платники податків повинні знати на які дослідження йдуть їхні кошти, а науковці - мати зворотній зв'язок від суспільства, щоб розуміти якою є користь від їхньої роботи. На жаль, іноді взаємодія між журналістами та науковцями виглядає як розмова глухого із німим, і в Україні науковій журналістиці є куди рости й розвиватися. Здебільшого мало хто  може назвати хоча б кількох знаних українських вчених, і ще менше людей розуміє чим займається наука і навіщо вона потрібна взагалі. Лекторій стартує о 18:30, на вас чекає:
  • 15 хвилин про популяризацію науки від Олександра Зеніна, головного редактора науково-популярного журналу «Pulsar», співробітника навчально-наукового центру Інституту біології НАНУ. Олександр поділиться досвідом видання суто науково-популярного журналу та проблемами популяризації науки загалом.
  • 15 хвилин про переклад українською науково-популярних книжок від Богдани Романцової, редактора проектів видавництва «Темпора». Вона розповість про український видавничий ринок науково-популярної літератури, і пояснить чому український переклад закордонних книжок значно відстає навіть від російськомовного ринку.
  • 15 хвилин про популяризацію науки для дітей та цікаві історія з життя видатних вчених від Дарії Біди, головного редактора журналу «Колосок».
  • 15 хвилин про історії успіху науковців українського походження від Олега Феї та Олесі Яремчук, співавторів науково-популярного проекту «Атоми» журналу TheUkrainians, фізика-кристалографа, співробітника лабораторії Московського Фізико-Технічного інституту, та української журналістки, кураторки конкурсу художнього репортажу ім. Майка Йогансена «Самовидець» від видавництва «Темпора».
О 20:30 відбудеться лекція Асі Казанцевої «Гомеопатія: як це (не) працює». Принципи, на яких заснована гомеопатія, були прогресивними в XVIII столітті, проте вже у XIX вступили в протиріччя із відкритими законами природи. Чому ж цей засіб лікування процвітає донині, і чи брешуть нам прихильники гомеопатії, коли стверджують, що ці білі горошини чудово їм допомагають? Субота, 17 вересня –  День лженауки та плагіату. У суботу ми поговоримо про такі серйозні, а іноді й смертельно шкідливі теми, як лженаука та плагіат. Вони розмивають кордони здорового глузду, особливо впливаючи на людей, які не можуть самостійно провести аналіз фактів, не знають як здобувати перевірену наукову інформацію та довіряють усіляким «авторитетам». Лекторій стартує о 15:00, на вас чекає:
  • 15 хвилин про псевдолінгвістику від Юлії Костюк, магістрантки факультету філології і журналістики, лаборантки кафедри української мови і методики її навчання Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. За 15 хвилин Юлія розповість звідки беруться псевдолінгвісти, чому між «дай» та «die» немає жодного зв’язку, а між «просити» і «fragen» - є, і як народна етимологія стає інструментом пропаганди.
  • 15 хвилин про астрологію від Олега Феї, який відкриє секрет, чому ні фізика, ні статистика не визнають астрології, як психологія перейняла на себе багато функцій, які були традиційною «сферою впливу» астрології протягом століть, і як сучасна філософія вбиває останні цвяхи в її тіло.
  • 15 хвилин про еволюцію плагіату від Світлани Благодєтєлєвої-Вовк, кандидата економічних наук та 15 хвилин про плагіат в українській науці та освіті від Ірини Єгорченко, кандидата фізико-математичних наук, старшої наукової співробітниці Інституту математики НАНУ.
О 18:00 відбудеться презентація книг Асі Казанцевої та її лекція «Їжа корисна та шкідлива: як зрозуміти». Журналістка розповість про те, як наші мозок і тіло реагують на їжу, а також розвінчає популярні міфи щодо нашого харчування. Тематика неділі, 18 вересня – межі наукового світу. Кожного року з’являється неймовірна кількість нових наукових даних: космічні апарати надсилають селфі з Марсу та комет, нові засоби редагування геному роблять революцію в генній інженерії, вчені синтезують нові матеріали, існування яких ще донедавна вважалося неможливим, астрономи відкривають тисячі планет, на яких гіпотетично може існувати життя, а дослідження мозку дозволяють в прямому сенсі «читати думки» О 12:00 в лекторії «15х4» на вас чекають:
  • 15 хвилин про тканинну інженерію від Ольги Маслової, клітинного біолога, кандидата біологічних наук. Ви дізнаєтеся чи дійсно вчені «вирощують» органи із клітин, що таке тканинноінженерні конструкції, як і для чого їх створюють та які проблеми та основні тенденції цієї галузі науки?
  • 15 хвилин про еволюційну кристалографію від Олега Феї, кристалографа, співробітника лабораторії комп’ютерного дизайну матеріалів МФТІ.
  • 15 хвилин про регресію до посереднього від Дар’ї Андрєєвої, тімлід-дизайнера із «ArmStreet». Вона розповість про явище регресії до посереднього, вкрай необхідне для наукових досліджень та пояснить які з відомих висловів правдиві.
  • 15 хвилин про ГМО від Олександра Зеніна, за які ви дізнаєтесь чи є велика різниця між генетично модифікованими та натуральними продуктами, адже під час еволюції те, що ми називаємо генною інженерією настільки розповсюдилося, що дуже важко провести межу між «генетично модифікованим» і «натуральним».
О 14:00 відбудеться лекція Асі Казанцевої «Читання думок: до чого дійшов прогрес?» про найновіші дослідження у сфері нейробіології. Чи можна казати, що дослідження нейронів та дослідження психіки вже остаточно злилися в єдине ціле? Навіть якщо ні, в будь-якому разі сьогодні вони ближче, аніж будь-коли раніше.

УСІ ЗАХОДИ БЕЗКОШТОВНІ, тож не втратьте свій шанс дізнатися щось нове!