ТРЕТІЙ БРИФІНГ ПОВІДОМЛЯЄ ПРО ЛІТЕРАТУРНІ ЗДОБУТКИ РОКУ
Зранку традиційно на Форумі задають настрій на цілий день короткою прес-конференцією. Але цей ранковий брифінг особливий, бо присвячений лауреатам численних номінацій та всім тонкощам вибору найкращого з кращих. Детально про найцікавіше спілкувалися прес-секретар Форуму Дар’я Бавзалук, Анастасія Ковалишин – секретар конкурсу, Богдан Тихолоз – відповідальний секретар конкурсу, а також голови львівського та київського журі Надія Зелінська та Ярина Цимбал.
Дар’я Бавзалук розпочали брифінг таким спостереженням:
До коментаря запрошую Анастасію Ковалишин:
Детальніше про перебіг конкурсу розповідає голова київського журі пані Ярина Цимбал:
Прес-секретар Форуму Дар’я Бавзалук зазначає, що у Львові не обрали гран-прі. Чому таке трапилося розповідає Надія Зелінська:
Дар’я Бавзалук підкреслює, що дуже багато журналістів були шокованими, що не обрано найкращої книги. Пан Богдан Тихолоз дає щедрий коментар щодо такого сюрпризу на Форумі:
- Не вперше не присуджено гран-прі. Це не погано, і не добре. Згадується старий радянський анекдот, де сантехніку за виконану роботу пропонують книжку, а він відмовляється, бо в нього вже одна є. Я веду до того, що гарна книга може бути більше, ніж одна. Саме тому нагороди визначені у конкретних номінаціях. Йшлося про те, що групи трьох журі пропонували претендента з кожного з номінації. Це рішення – результат діалогу. Власне, списки будуть оприлюднені не лише загальні, а й окремі. Ми намагалися децентрувати наше журі, бо далі чутно львовоцентризм. Та все ж три столиці України домовилися між собою, створивши реальну картину видавничого ринку – багато біографічних творів та регіонального нон-фікшину. Не домилися щодо наукової номінації, адже те, що промовляло в одній галузі не промовляло в іншій. Книга, яка отримує гран-прі має відповідати щонайвищим критеріям щодо дизайну, поліграфічного виконання та змісту. Харків підтримав львівське видавництво «Артос» книгу Мирослава Мороза «Літопис життя і творчості Івана Франка». Ця книга носить академічний характер. Київ підтримав Київ книгу «Іван Кавалерідзе. Мемуари, драматургія, публіцистика», яка була дуже ґрунтовно підготовленою, однак були зауваження до поліграфії через недостатньо багатий досвід. Багато видавців нас би не зрозуміло, якби ми присудили номінацію цій книзі. А Львів висловив підтримку нашому «Видавництву Старого Лева» «Голосно.Тихо. Пошепки». Книга розповідає, як до нас промовляють звуки. Кожне журі залишилося при своїй думці на велике розчарування для медійників. Але ми хотіли бути чесними перед читачами. Не треба визначати переможця так навідчіпно, бо не кожного року ми маємо розмінювати номінацію гран-прі. Найкраща книга має промовляти до всіх. Можливо, такі книги були і цього року. Але хай нас розсудить історія.
Про номінації, які отримали найбільше книжок розповідає Анастасія Ковалишин – секретар конкурсу:
А на завершення Дар’я Бавзалук з приємністю повідомляє, що завтра ми розмовлятимемо про тематичні кластери та, звісно, про найцікавіше з найбільшого літературного фестивалю Львова.
Автор: Марія Полянська
Фото: Олександра Колотухіна
- Цього року в конкурсі взяло участь 88 видавництв. Конкурс має оновлену концепцію – переможця обирали аж три регіональних журі – київське, харківське і львівське.
До коментаря запрошую Анастасію Ковалишин:
- Ми вирішили провести експеримент – провести засідання у трьох столицях України. Журі складалось у кожному місті по 8 осіб. Сфокусований вибір журі мав обрати 15 номінацій за видами літератури, а також престижною відзнакою була номінація «Місто».
Детальніше про перебіг конкурсу розповідає голова київського журі пані Ярина Цимбал:
- У малому київському журі були представники різних галузей знань – журналісти, люди освіти, науки, мистецтва. Нам необхідно було, щоб ці люди мали різні інтереси. Науковець помітить нано-книжки і нано-технології, митці звернуть увагу на зовнішній вигляд. Київське журі винесло вирок досить швидко. Лише двічі переголосовували за номінації, які набрали рівну кількість балів. Також мали можливість не лише голосувати, а обговорювати книжки. На рівні малих журі ми обговорювали короткі списки. В одній номінації немає гран-прі, бо жодна книга не відповідала найвищим критеріям.
Прес-секретар Форуму Дар’я Бавзалук зазначає, що у Львові не обрали гран-прі. Чому таке трапилося розповідає Надія Зелінська:
- У складі нашого журі були не тільки літератори, а й фахівці бібліотек та книжкової торгівлі. Ми оцінювали комплексно – за потребуваністю у суспільстві, за зовнішнім оформленням та, звісно, за контентом. Члени журі – молоді люди з незамиленим оком без архаїчного погляду на літературу. Я особливо пишаюся тими виданнями, які були вчора відзначені. Видавництво «Веселка» видало збірку поезій Мацуо Басьо – це книга японської класики дуже привабливо втілена у книзі. Також ми визначили візуальну книгу. Багато ілюстрованих видань – графічний роман «Герой поневолі» за повістю Івана Франка – перехід до візуалізації навіть найскладніших текстів. Переконані, що ця книга матиме великий інтерес серед читачів. Також ми пишаємось книжкою Леоніда Ушкалов, видавництва «Дух і літера» книга про Григорія Сковороду «Ловитва невловимого». Не можу не згадати про «Стартап на мільйон. Як українці заробляють статки на технологіях». Ця книга – втілення успішного українського досвіду у настільки цікавому виявленні, що просто заворожує.
Дар’я Бавзалук підкреслює, що дуже багато журналістів були шокованими, що не обрано найкращої книги. Пан Богдан Тихолоз дає щедрий коментар щодо такого сюрпризу на Форумі:
- Не вперше не присуджено гран-прі. Це не погано, і не добре. Згадується старий радянський анекдот, де сантехніку за виконану роботу пропонують книжку, а він відмовляється, бо в нього вже одна є. Я веду до того, що гарна книга може бути більше, ніж одна. Саме тому нагороди визначені у конкретних номінаціях. Йшлося про те, що групи трьох журі пропонували претендента з кожного з номінації. Це рішення – результат діалогу. Власне, списки будуть оприлюднені не лише загальні, а й окремі. Ми намагалися децентрувати наше журі, бо далі чутно львовоцентризм. Та все ж три столиці України домовилися між собою, створивши реальну картину видавничого ринку – багато біографічних творів та регіонального нон-фікшину. Не домилися щодо наукової номінації, адже те, що промовляло в одній галузі не промовляло в іншій. Книга, яка отримує гран-прі має відповідати щонайвищим критеріям щодо дизайну, поліграфічного виконання та змісту. Харків підтримав львівське видавництво «Артос» книгу Мирослава Мороза «Літопис життя і творчості Івана Франка». Ця книга носить академічний характер. Київ підтримав Київ книгу «Іван Кавалерідзе. Мемуари, драматургія, публіцистика», яка була дуже ґрунтовно підготовленою, однак були зауваження до поліграфії через недостатньо багатий досвід. Багато видавців нас би не зрозуміло, якби ми присудили номінацію цій книзі. А Львів висловив підтримку нашому «Видавництву Старого Лева» «Голосно.Тихо. Пошепки». Книга розповідає, як до нас промовляють звуки. Кожне журі залишилося при своїй думці на велике розчарування для медійників. Але ми хотіли бути чесними перед читачами. Не треба визначати переможця так навідчіпно, бо не кожного року ми маємо розмінювати номінацію гран-прі. Найкраща книга має промовляти до всіх. Можливо, такі книги були і цього року. Але хай нас розсудить історія.
Про номінації, які отримали найбільше книжок розповідає Анастасія Ковалишин – секретар конкурсу:
- Найпопулярнішою була дитяча література, ми поділили на кілька номінацій – література для дітей віком від 0 до 9 років, література для дітей віком від 10 до 12 років і підліткова література. Популярність має жанр нон-фікшн та переклади зарубіжних авторів. Хочу виокремити такі видавництва:«Клуб Сімейного Дозвілля», «Видавництво Старого Лева», «Віват», «Апріорі» та «Смолоскип».
- Поруч із запитом на художню літературу затребувана є література факту. З’явився оригінальний авторський продукт – «Стартап на мільйон. Як українці заробляють на технологіях» (видавництво “Vivat”). Книга змушує озирнутися довкола себе. Мені приємно, що якість книг щороку зростає. Права на наші книжки купляють закордоном. У мене персонально є такі критерії: чи хотів би я, щоб ці книги були не лише у моїй бібліотеці, а й у бібліотеці моїх дітей. А другий критерій – чи міг би я похвалитися цими книгами.
А на завершення Дар’я Бавзалук з приємністю повідомляє, що завтра ми розмовлятимемо про тематичні кластери та, звісно, про найцікавіше з найбільшого літературного фестивалю Львова.
Автор: Марія Полянська
Фото: Олександра Колотухіна