Проблема регуляції, співрегуляції та саморегуляції журналістики в Україні

Проблема регуляції, співрегуляції та саморегуляції журналістики в Україні

18 вересня в межах 27 BookForum за підтримки Українського культурного фонду відбулась дискусія на тему регуляції медіаринку в Україні.

Про учасників дискусії:

  • Модераторка розмови Єлизавета Кузьменко – кураторка тематичного кластера «Свобода слова», членкиня Комісії з журналістської етики, голова ГО «Асоціація «Жінки в медіа»».
  • Діана Дуцик – виконавча директорка Українського інституту медіакомунікацій, викладачка Могилянської школи журналістики, членкиня Комісії з журналістської етики.
  • Ніна Кур’ята – медіаконсультантка, медіаекспертка, тренерка, журналістка. Керувала «BBC News» України у 2011-2019 роках.
  • Світлана Остапа – голова наглядової ради «UA:Суспільне», заступниця шеф-редакторки «Детектор.Медіа», членкиня Комісії з журналістської етики.
  • Олексій Погорелов – голова Української асоціації медіабізнесу, керівник Комісії з журналістської етики.

Про стан медіаринку в Україні та світі

З 2014 року знизилась довіра до медіа. Це пов’язано з тим, що кількість медіа велика і не всі з них дотримуються журналістської етики. Крім того, в Україні зараз існує криза довіри на багатьох рівнях  – кожен сам собі авторитет. На думку дискутантів, державна цензура не може бути розв’язанням цього питання. Натомість Україні варто переймати досвід Японії та Західної Європи, де ряд країн має потужні саморегуляційні журналістські комісії. Діана Дуцик при цьому зауважила, що історія України відрізняється від історії європейських демократичних країн, і це впливає в тому числі й на медіаринок.

Олексій Погорелов вважає, базуючись на результатах міжнародних досліджень («Барометр довіри»), що загалом у світі рівень довіри поступово зростає. Тому навіть в контексті розмови про Україну «на всі ці процеси треба дивитися в масштабі хоча б років десять». На думку Олексія, головна річ, яка може допомогти з регуляцією медіа, – незалежність судової гілки влади.

Про журналістські стандарти 

«Має бути відповідність між мовником і авдиторією», – стверджує Ніна Кур’ята. – Мають бути прописані загальні стандарти, завдяки яким буде відбуватись регуляція. Ті стандарти повинні слугувати суспільству, а отже – укладатись неупередженими людьми.

Учасники розмови обговорювали законопроєкт про медіа, який поки що на розгляді. Його суть полягає у тому, що всі ЗМІ мають регулюватись Національною радою з питань телебачення і радіомовлення. Передбачається створення органу, що реагуватиме на скарги, стежитиме за тим, чи медіа не порушують законодавство. Світлана Остапа виступає за те, щоб у законі була згадана можливість саморегуляції медіа: хоч саморегуляція в Україні наразі квола, треба розвивати її, а не скасовувати. 

Стосовно медіабізнесу: Ніна Кур’ята вважає, що стандарти мають випрацьовуватись людьми без конфлікту інтересів. Проте потім медіа має бути зацікавлене у приєднанні до цих стандартів для того, щоб заробляти гроші легально, а не за рахунок таємних фінансувань».

Діана Дуцик доповнила цю думку, стверджуючи, що бізнес має бути соціально відповідальним. До прикладу - Японія: у склад комісії входять не лише журналісти, але й науковці, лікарі, різні представники суспільства, в тому числі навіть підлітки.

Про журналістику у передвиборчий період 

У жовтні повториться звичний сценарій: велика кількість порушень виборчого права, журналістської етики та стандартів. Відбуватимуться маніпуляції з оприлюдненням соціологічних даних та фейкових новин, використовуватиметься навіть мова ворожнечі. Ніна Кур’ята назвала це «загостренням хронічної хвороби» української журналістики.

Зазвичай перевагу кандидати надають загальнонаціональним медіа, а не місцевим, і Олексій Погорелов в цьому контексті згадав про проблему тиску невеликої заробітної плати на якість роботи журналістів.

Який сценарій чекає на українську журналістику: регуляція, співрегуляція чи саморегуляція?

Поки що важко отримати однозначну відповідь на це питання. Світлана Остапа вважає, що може спрацювати сценарій «регуляція + співрегуляція», Ніна Кур’ята - що варіант зі співрегуляцією хороший, але через сучасний політичний контекст співрегуляція може перетворитись у повну державну регуляцію. Тому найкращим варіантом залишається саморегуляція. 

Дивіться подію онлайн:

27 Львівський міжнародний BookForum відбувається за підтримки Українського культурного фонду та Львівської міської ради, у партнерстві з Fedoriv Group. Зміст матеріалу є виключною відповідальністю організаторів і не відображає позицію УКФ.

Авторка матеріалу: Ганна Василевська