Дивовижні малюнки: розмова з українськими ілюстраторками

19 вересня в межах головного культурного фестивалю країни відбулася творча онлайн-зустріч на тему «Малюємо книжки: як створювати дивовижні ілюстрації до дитячих книжок». Учасниці: ілюстраторки Марія Фоя та Ірена Панаріна, а також маленька дівчинка Поліна, яка мріє опанувати цю професію. Модерувала дитяча письменниця Слава Світова.

Про те, коли вперше сказали собі й світові «Я – ілюстраторка!»

Марія: «Зараз я можу сказати світові, що я ілюстраторка, але в цілому не можу сказати, що це моя мрія дитинства. Я планувала бути дизайнером одягу десь років з 5 до 12. А потім я зрозуміла, що шити мені не дуже подобається. Тому вступила в художній вуз і дуже довго малювала. Тобто сказати, що я художниця я могла з дитинства, а сказати, що ілюстраторка, напевно, зараз».

Ірена: «…Десь у 2017 році мені пощастило зустрітися з Танею Стус. І саме вона побачила в мені ілюстраторку. Вона помітила мої роботи, її це дуже зацікавило, а тоді - запропонувала мені  намалювати книжечку. Перша книга, яку я зробила з нею, – «День народження Даринки»… Саме з цього моменту, думаю, почався стабільний шлях, де я працюю ілюстратором дитячих книжок». 

Про дитячі та дорослі мрії.

Поліна: «У мене багато малюнків: деякі мої, а деякі я змальовувала. Але спершу я мріяла стати пожежницею, потім фермеркою, тоді банкіршею, а тоді зрозуміла, що мені найкраще підходить професія ілюстраторки. А ще мене зацікавило малювання мультиків».

Марія: «Зараз я хочу трішки масштабувати свої мрії. Я хочу робити якісь величезні постери, мурали. Я хочу працювати, можливо, з анімаційними компаніями. Я хочу розширювати свої горизонти, але щоб малювання було фундаментом».

Про внутрішнього критика, унікальність стилю, самопошуки.

Марія: «Я не впевнена, що вже знайшла свою стилістику, я завжди в пошуку. Для мене мої ілюстрації кардинально інакші зараз, ніж 5 років тому… Мені здається, ми завжди трішки в пошуку і завжди намагаємося розвиватися».

Ірена: «Внутрішній критик – абсолютно реальна річ, і він постійно тебе смикає… Це дуже добре, що є внутрішній критик, він спонукає тебе постійно розвиватися…Ти постійно в пошуку. Ти постійно знаходиш якісь теми для того, щоб почати проєкт, шукаєш різні техніки…»

Про самодисципліну. Баланс між «хочу» і «треба».

Марія: «Звичайно, бувають дні, коли ти прокрастинуєш, але загалом дедлайни є в будь-якій професії. Я вважаю, якщо ти професіонал, то маєш їх дотримуватися».

Ірена: «Цей процес я б порівняла зі спортом… Якщо ти хочеш, щоб у тебе накачалися м’язи, то ти будеш працювати. Якщо ти хочеш реалізувати себе як художник/дизайнер, то ти маєш працювати і працювати-працювати постійно… Якщо навіть тобі не хочеться, ти просто сідаєш, береш папір і олівець і починаєш працювати».

Про довіру замовників та правки.

Марія: «Так дуже часто буває, що може бути дуже багато правок. Але спочатку, ще років 5 тому, я частіше це відчувала. Я підлаштовувалася, робила… Тоді у мене були перші замовлення. Ти не дуже впевнений у тому, що ти робиш, і ти, звичайно, прислухаєшся. Я не вважаю, що замовники це завжди зло… Вони також щось розуміють і все ок, але є межа… Але зараз таке у мене дуже рідко буває…Коли мені довіряють, виходить усе набагато краще, ніж коли мене правлять кожну секундочку».

Ірена: «Переважно зараз мені трапляються дуже приємні замовники. Якщо вони пропонують, щоб художник намалював роботу, вони вже знають і бачать твій стиль. Якщо тебе вже вибирають, то замовник хоче, щоб ти намалював саме так…»

Про те, що подобається малювати більше та про терміни створення ілюстрацій.

Поліна: «Я люблю малювати тварин. Наприклад, сьогодні я намалювала велетенського кота, більшого за звичайного хлопчика. Він тримав крихітне кошеня, він був у такому чебчику. Він мені сподобався».

Марія: «Я дуже довго малюю саме персонажів, довше, ніж, наприклад, фон. Якщо в мене пейзажна ілюстрація, там майже немає персонажів, я також її швидше намалюю».

Наприкінці зустрічі розмова перетворилася на майстер-клас. Ірена Панаріна розповіла про техніку малювання нитками та разом із Поліною створила персонажа ворона. Також дівчинці подарували книжку «Як стати успішним ілюстратором» автора Дерека Бразелла. На завершення ілюстраторки побажали всім початківцям любити свою справу, розвиватися, докладати зусилля і ніколи не втрачати віру в себе!

Дивіться подію онлайн:

27 Львівський міжнародний BookForum відбувається за підтримки Українського культурного фонду та Львівської міської ради, у партнерстві з Fedoriv Group. Зміст матеріалу є виключною відповідальністю організаторів і не відображає позицію УКФ.

Авторка матеріалу: Тетяна Марценюк