Як одне рішення змінило життя: історія шотландського книгаря Шона Байзелла

У межах 27 BookForum відбулася онлайн-зустріч з шотландським букіністом Шоном Байзеллом, який відомий українському читачеві через видання «Щоденник книгаря» та «Сповідь книгаря». В інтерв’ю автор розповів, як придбав книгарню, про написання обох книг та чим це для нього обернулося.

Чому ви вирішили придбати книгарню?

Після завершення університету я не захотів працювати юристом, тому до тридцяти років перебивався низкою дрібних підробітків. Потім приїхав у рідне місто, до батьків на Різдво. Одного разу зайшов у місцеву книгарню, щоб поспілкуватися із власником, якого добре знав. Коли розповів свою історію, він запропонував придбати його книгарню, адже якраз планував іти на пенсію. У мене зовсім не було грошей, але за його порадою, пішов до банку, взяв кредит і таки придбав ту книгарню. Тоді думав: «Я ж не знаю нічого про це, навіть не уявляю, чи принесе це мені задоволення». Але це було одним з найкращих рішень мого життя.

Як це – стати книгарем?

Спочатку я нічого не знав про книготоргівлю, але швидко навчився (особливо, коли винен банку цілу купу грошей). Мені й досі здається, що я нічого не знаю. Але за останні 19 років навчився давати собі раду. Якщо ти досвідчений читач, любиш книги – це дуже допомагає справі. Щодня я пізнаю щось нове і це чудово. А бізнес не важко осягнути, адже процес такий самий, як і в будь-якій іншій роздрібній торгівлі. Ти спочатку купуєш щось дешевше, а потім продаєш дорожче. От і все. Та найголовніше, я не усвідомлював, коли купував книгарню, скільки задоволення це мені принесе.

Ви завжди були поціновувачем букіністики?

Ні, зовсім ні. Я завжди любив читати, але мене ніколи не хвилювало, нова ця книга чи стара, мене цікавив лише зміст. Мене не цікавили антикварні книги до того, як я придбав магазин. Тепер вони вражають найбільше.

Коли ви писали «Щоденник книгаря», чи було на меті привернути увагу до вашого містечка?

Ні, це не було головною метою. Написання книги було певною мірою катарсисом для мене. За довгий період назбиралося стільки всього, що я захотів якось цього позбутися. Але факт того, що книга привернула увагу до нашого міста та книгарні, був чи найбільшою винагородою для мене. Наше місто знаходиться в маленькому закутку Шотландії, про який ніхто не знає, але тепер щодня приходять люди зі словами: «Я читав вашу книгу». Щоразу, як це відбувається, мені стає дуже приємно і так тепло на душі. Скільки би разів це не відбувалося, це завжди мене вражає.

А чи були у вас відвідувачі з України?

О так, пригадую їх було чимало. Українські читачі одні з найприємніших.

Дивіться подію онлайн:

27 Львівський міжнародний BookForum відбувається за підтримки Українського культурного фонду та Львівської міської ради, у партнерстві з Fedoriv Group. Зміст матеріалу є виключною відповідальністю організаторів і не відображає позицію УКФ.

Авторка матеріалу: Анастасія Слідзьона