Букпітчинг, фантастика та література, яка нас змінює - 16-е вересня на 28 BookForum
З усіх подій, які 16-го вересня відбулись на 28 BookForum, особливу увагу варто звернути на такі.
«Канада та Україна: букпітчинг через океан»: океан можливостей для видавців у Канаді та Україні на 28 BookForum.
16 вересня у приміщенні «Радіо Гараж» презентували дослідження ринку та нових професійних можливостей для видавців у Канаді та Україні в межах події «Канада та Україна: букпітчинг через океан». Зокрема, представили путівник по українському книжковому ринку авторства Ірини Батуревич та Ірини Бєлкіної, створеного Українським інститутом книги за підтримки Посольства Канади в Україні та Livres Canada Books. Найближчим часом путівник буде доступний для перегляду в мережі Інтернет англійською та французькою мовами.
Учасники зазначили, що актуальною залишається проблема недостатньої обізнаності міжнародних видавців про український книжковий ринок. Засновник і виконавчий директор видавничого дому Mosaic Press Говард Астер (Канада) порадив тим, хто хоче представити власні здобутки на англомовному ринку, не звертатися до літературних агентів, а контактувати з видавцями напряму, користуючись путівником. На завершення видавців запросили взяти участь у фаховій програмі «Україна-Канада: букпітчинг через океан».
«Переклад, що формує цілі пласти культури»: як обирають літературу, яка нас змінює?
У рамках зустрічі «Які голоси ми обираємо чути? Дискусія про те, як ми підходимо до літератури, що нас формує» Дзвінка Ганна Пінчук, менеджерка грантів на переклад House of Europe, Марина Марчук, головна редакторка «Видавництва «Компас», та Тетяна Петренко літературна критикиня обговорили, якими ж мають бути сучасні переклади книг. Модерувала зустріч перекладачка Марта Госовська.
Переклад допомагає зрозуміти не лише слова, а цілі пласти культури. Тому при виборі книги для перекладу дуже важливо зважити на її художню цінність, а не популярність. «Іноземна книга – це як екзотична рослина, якій дуже добре в своєму ґрунті. А для того щоб вона прижилася в нашому українському, цей ґрунт потрібно підготувати», – стверджує Тетяна Петренко.
Не менш важливою за особу автора є перекладач. Деякі видавництва навіть вказують його ім'я на обкладинці. «На мій погляд кожні 20 років мав би з'явитись новий переклад культової книги, адже змінюється суспільство, мови і розуміння культури. Проте мають з'являтися і нові імена, тому по моїх відчуттях це 50/50, – каже Дзвінка Пінчук, – і також треба пристосовувати нашу літературу, ми потребуємо коментарів і перекладів укр літератури, ніхто не читає Сковороду в оригіналі, нам потрібні контексти пояснення і коментарі».
Роман Малиновський про багатошаровий і соковитий роман Юрія Іздрика «Воццек»
У межах проєкту «10 з 10. Спроба канону» автор та головний редактор видавництва «Вавилонська бібліотека» розповів про книгу без якої не уявляє українську літературу.
«Воццек» – дебютний роман Юрія Іздрика. Він побачив світ 1997-го року в культовому Івано-Франківському видавництві «Лілея». Згодом твір був продовжений двома іншими: «Острів КРК» і «Подвійний Леон». Разом вони склали так і неназвану трилогію.
«На мою думку, «Воццек» Юрія Іздрика — один з центральних творів 90-х років. Вихід роману припав на найсміливіших періодів українського мистецтва. Адже, тогочасні автори писали так, неначе підсумовують все зроблене до них у світовій літературі. «Воццек» ідеально вписався у цю концепцію і разом з тим, цей роман неймовірно постмодерний», – каже Роман Малиновський.
Під час обговорення «Футурологічний прогрес, або Обмани мене про майбутнє» про передбачення та прогнози фантастів дискутували культурологиня і редакторка Марія Шагурі та перекладач Євген Ширинос. Модерувала розмову перекладачка й літературна критикиня Катерина Пітик.
Марія Шагурі вважає, що у жанрі фантастики завжди є потреба шукати щось нове, незвідане. Перекладач Євген Ширинос підкреслює: «Фантастика – це саме собою вже якесь прогнозування або уявлення прийдешнього дня, що нас очікує».
Спікери зійшлися на думці, що передбачити щось технологічне значно простіше, бо ще ті речі, про котрі писали наприкінці 80-х – на початку 90-х з’явилися в реальному житті. Проте про справдження прогнозів фундаментальних соціальних зміни говорити ще рано, бо пройшло замало часу, аби ми змогли побачити докорінні зміни чи злами у людській спільноті.
«Але є й третій рівень, тобто прогнозування загального розвитку куди ми йдемо, вся сукупність існуючих проблем або тих, які можуть виникнути», – підсумовує Євген Ширинос.
«Огляд на місці, або Чого не вистачає українській фантастиці?» обговорили Володимир Кузнєцов та літературознавець Михайло Назаренко.
Тривалий час українська фантастика існувала в контексті імперської. Навіть після 1991 р. вона лишалася в орбіті російськомовного простору і працювала з відповідними наративами. Проте багато що змінилось в видавничій справі та смаках читачів. Також мовці відзначили все ще актуальну тему сприйняття українського та україномовного продукту як ідеологічного, а не ціннісного.
Мовці відзначили знакові книги української наукової фантастики та закордонної класики. В Україні, на жаль, через відомі обставини актуальною темою є війна. Письменники-фантасти ще шукають форми як про це говорити. “Наукова фантастика говорить не про майбутнє, а про час, коли написана”, – Михайло Назаренко. Також літератори зачепили проблематику перекладної літератури в цьому напрямі та позитивно оцінили розвиток української літератури.
Нагадаємо, що 28 Львівський міжнародний BookForum відбувається у Львові за підтримки Українського культурного фонду, Львівської міської ради та Львівської облдержадміністрації. Програма фестивалю налічує 120 подій, 250 учасників, зокрема - 25 іноземних авторів з 21 країни світу. Усі події 28 BookForum — безкоштовні. Онлайн-трансляції дивіться на сайті bookforum.ua.
Позиція Українського культурного фонду може не збігатись з думкою авторів.