Богдан Кордоба. Коли до тебе говорять через графіку — це зовсім окрема історія
Інтерв’ю з куратором спецпроєкту «Комікси» 27 Львівського міжнародного BookForum’у, письменником, редактором та засновником видавництва «UA Comix», Богданом Кордобою.
Хто сьогодні створює комікси і мальописи в Україні, та хто їх читає? Про що розповідають сучасні графічні історії, і хто є їх героями? Як зароджується в Україні культура читання коміксів і як ставляться українці до дев’ятого виду мистецтва? Ці та інші питання ми обговорили з куратором спецпроєкту «Комікси», засновником видавництва «UA Comix», письменником та редактором Богданом Кордобою.
Пошуки себе крізь мальовані історії: про що цьогоріч говоритиме спецпроєкт «Комікси» в межах BookForum
Цього року спрецпроєкт «Комікси» буде з дуже різних сторін говорити про процес створення коміксів. З позиції автора, де ми спробуємо з’ясувати, як саме комікс може стати інструментом пошуку власної ідентичності, і з позиції видавців — поговоримо про те, як вони шукають і обирають серед багатьох рукописів, що варто видавати, а що ні. Як формуються тенденції, як мальописи реагують на сучасність і намагаються її показати та репрезентувати.
Акцент цього року спрямований на українські мальописи, і ми будемо говорити лише з українськими авторами, митцями, видавцями, іноземних гостей у нас не буде. Нас чекатимуть 3 дискусії, перша з яких: «Мальопис як інструмент самоідентифікації авторів», де ми поговоримо про автобіографічний графічний роман як інструмент пошуку себе. Одна з історій, на якій будемо ґрунтуватись, — нова робота відомої в Україні авторки Анни Санден, яка заснувала студію Limelite, відому широкому загалу за фільмом «Дике поле» Сергія Жадана. Через метафори Анна подала непросту тему пошуку себе у світі. На прикладі жінки, яка народжується ще за СРСР, переживає Незалежність України, непрості 90-ті, життя за кордоном, повернення назад, складні стосунки між Україною та Росією та вже сьогоднішні події. На цьому тлі розгортається її життя, розуміння багатьох речей, пошук самої себе і те, куди він зрештою її приводить. Якщо чесно, я навіть не знаю, з чим можна порівняти цю роботу, нехай це зроблять читачі, коли зможуть прочитати її вже цього року.
«Комікси здатні підняти будь-яку тему і відображають дуже багато питань. Вони сучасні і реагують на те, що нас хвилює зараз».
Однією з подій нашого спецпроєкту стане дискусія видавців: «Видавець — шукач чи навігатор для шукачів?» Ми хочемо більше розповісти про нашу діяльність, і хто ті люди, які сьогодні створюють мальописи. Ніби всі знають, хто такий видавець і чим він займається, але між собою видавці насправді мало спілкуються. Ми хочемо поговорити про пошук гарних історій, чому і як виникає попит на певні теми і як з ними правильно працювати.
В межах цієї розмови ми також розглянемо мальописи як дзеркало навколишньої дійсності. Адже в коміксах піднімається чимало складних тем, зокрема історії тоталітарних держав, режимів. Наприклад, видання «Маус. Сповідь уцілілого», Арта Шпігельмана від «Видавництво» — чорно-білий, бездоганний у графіці комікс, який розповідає про трагедію Голокосту. Він досить примітивний для усвідомлення, там ніби лише мишки і котики, але торкається він складної тематики і, насправді, по своїй суті є дуже кольоровим. Завдяки такій простоті подачі історії, багато людей відкрили для себе питання Голокосту з різних сторін, почали цікавитись, читати різні праці та наукові роботи. Насправді комікси здатні підняти будь-яку тему і відображають дуже багато питань. Вони сучасні і реагують на те, що нас хвилює зараз.
Третя наша дискусія буде пов’язана зі створення термінології і обговоренням термінів для сфери мальописів. Зокрема, саме слово «мальопис» слугує для позначення українських графічних творів вітчизняних авторів. Адже комікс — це позначення американської історії, коли ми говоримо про графічний роман — це європейський напрям, бан десіне — французько-бельгійський, фунетті — італійський і т.д.. Як кожна сфера, ми маємо послуговуватись своїми термінами і хотілося, щоб це були українські слова, новотвори, щоб ми не запозичували англіцизми і, таким чином, продемонстрували, що це мистецтво теж має місце в Україні.
Комікси & мальописи: в чому особливість українських історій та які теми сьогодні піднімають вітчизняні та світові видання
Якщо я правильно пригадую, то сьогодні на українському видавничому ринку коміксів, 70% складає частка перекладних історій, і 30% — це вітчизняні мальописи, з них власне авторських історій — лише 5%. Це зрозуміле явище, з комерційної точки зору зокрема. Люди дивляться телебачення, ходять в кіно, де здебільшого бачать Marvel, який є більш зрозумілим і знайомим, ніж якийсь український мальопис.
Якщо американські комікси — це така супергероїка, люди з надзвичайними здібностями, то українські мальописи — це історична тематика або фентезі. Це історії, які хочуть щось донести, в них може бути міфологія або паралельні світи, втім це зовсім інше. Наприклад, комікс «Серед овець» від Олександра Корешкова, який розповідає про тоталітарний режим в стилі Джорджа Орвелла, або «Троє проти зла» від Ярослава Світа та Тараса Ярмуся — історія для підлітків, де хлопці з цирку потрапляють в паралельний світ і це світ української міфології. Автори мальопису таким чином хотіли, щоб читач познайомився з українською міфологією і згадав старовинні казки.
«Я цілком вірю, що в Україні мальовані історії можуть стати національним надбанням, як це є в низці країн Європи. Усе залежатиме від самих історій, і часу, який їм дадуть».
Наразі чимало перекладних коміксів зачіпають соціальні теми, питання захисту жінок від насильства, роль жінок у суспільстві, визнання їх прав, і ці роботи можна знайти у «Видавництво». Комікси порушують насправді ті теми, які можуть більше ніде не порушуватись, вони набагато швидше можуть зачепити нові питання, які на часі. Звичайно, мова йде про країни, де є ціла індустрія коміксів. Не так давно був конфлікт, коли в коміксах Капітана Америку хотіли зробити темношкірим, і через це почались протести, скандали, писались заяви до студії Marvel, бо Капітан Америка — це герой, який настільки засів в культурі, що всі боляче реагуватимуть на такі зміни. Хоча й власником цього персонажа є приватний бізнес.
Насправді, комікси досить активно видавались ще на початку 90-х. Але з приходом другої книжкової кризи це змінилось, і виходили одиниці видань. Через дозвіл на ввіз російської книжки без мита в Україну, багато хороших проектів, видавництв закрились, багато відомих графіків, художників, коміксистів емігрували й почали працювати на іноземні студії. Таким ніби відродженням наступного покоління коміксів вважається поява видань «Герой поневолі» і «Даогопак», після яких потроху почалась активна фаза видання коміксів і триває вона до сьогодні. Українських коміксів ставало дедалі більше, цьому посприяла поява перекладів іноземних історій і з’явилося розуміння, що є попит, є ринок, тож час створювати щось своє. Хороші українські сценаристи тільки зараз доросли до більш вмілого рівня подачі історії, в індустрію почали приходити літератори, письменники, які мають досвід у виданні книг, і створюють сюжети для коміксів, тож увесь процес теж поступово стає інакшим.
Хто сьогодні в Україні читає комікси і як зароджується культура читання мальованих історій
Звичайно, комікси цікаві підліткам, особливо супергероїка, пригоди. Та загалом комікси читає аудиторія 25+, ті, хто чули про комікси в дитинстві і сьогодні мають можливість їх купити, погортати і читати. Україномовний продукт цікавий переважно молодій аудиторії. Якщо говорити про сферу зацікавлень — це ті ж самі люди, які й купують книги, можливо, трохи більше присутній IT-сектор, їм ця культура є ближчою, більш знайома, оскільки вони теж себе асоціюють із західним світом.
Культура читання коміксів в Україні тільки зароджується. З’явиться вона тоді, коли людина, яка сьогодні у 25+ купує комікс, у 50+ купуватиме комікс своїм дітям чи онукам. А потім діти будуть купувати своїм дітям і так почнеться безперервний процес. Коли створюються справжні колекції, то це вже зовсім недитяче мистецтво.
Важливою для культури є наявність Comiс Con Ukraine, який, на жаль цього року не відбудеться. Втім минулого року подія зібрала більше 40 тисяч відвідувачів, і це був лише другий рік її проведення. Фестиваль є досить масштабним, можна відзначити, що він набагато серйозніший, ніж в інших більш розвинених державах. Подібні події дуже розширюють інформаційне коло для індустрії.
Про майбутнє коміксів в Україні та підтримку вітчизняної культури
Я цілком вірю, що в Україні мальовані історії можуть стати національним надбанням, як це є в низці країн Європи. Усе залежатиме від самих історій, і часу, який їм дадуть. Ми не з нульової точки йдемо, ми згадуємо, що ми колись це робили і починаємо робити наново. Адже історія мальописів в Україні набагато старша, їй приблизно років 100, якщо враховувати перший комікс «Чорнокнижник з Чорногори» (примітка — виданий у 1921 році). Комікс-спільнота в Україні буде робити все, що може, аби і надалі усе це розвивалось і досягало кращого результату.
«Великі події, на кшталт Форуму, допомагають тим, що про нас починають більше говорити, нас починають бачити, нами починають цікавитись. Нам важливе визнання українською мистецькою спільнотою, що ми є, ми існуємо, ми розвиваємось і маємо чимало важливих питань, про які хочемо поговорити».
Люди, які знають, що комікси — це дев’ятий вид мистецтва, у них немає розуміння, що це жанр і вони не ставляться до них, як просто до книг. Звичайно, комікси видаються у форматі книг, але ми маємо малюнок, чи навіть анімацію, які є окремими видами мистецтва. Кожне мистецтво перетинається з іншим, але все одно має щось унікальне. Тут потрібна просвітницька робота, пояснювати, що таке взагалі комікс та для чого він, пояснювати, що це не лише для дітей, як раніше часто можна було почути. В Україні досі через Радянський Союз побутують стереотипні уявлення, що це «буржуазні картинки» і їх не має бути. У свідомості людей старшого покоління воно десь так і залишилось.
Великі події, на кшталт Форуму, допомагають тим, що про нас починають більше говорити, нас починають бачити, нами починають цікавитись. Нам важливе визнання українською мистецькою спільнотою, що ми є, ми існуємо, ми розвиваємось і маємо чимало важливих питань, про які хочемо поговорити. Нам теж є що сказати, і Форум — це чудовий майданчик для розмови та підтримки.
«Культура — це така цікава штука, поки вона присутня, її ніхто не помічає. Коли вона зникає — вона всім раптово потрібна».
Якось так склалося, що майже всі комікс-видавці — це люди, які колись мали певні контакти з державними органами і сьогодні вони можуть це використовувати, робити усе, аби отримати якусь допомогу, а також заводити інвесторів. Я не можу говорити за всіх, наразі усе робиться власними силами, але ми намагаємось залучатися підтримкою громадських організацій, які зацікавлені в певній тематиці. Це не тільки питання коміксів, це загалом питання підтримки культури в Україні і власне та річ, яка мала би бути присутньої завжди, яка дає людям розуміння якогось пошуку себе, сприяє самоідентичності, розумінню, що ми українці, розумінню чи ми однакові, чи ми різні.
Ще більше скорочення фінансової підтримки від держави в сьогоднішніх обставинах буде негативно впливати в кінцевому підсумку на саму державу. Культура — це така цікава штука: поки вона присутня — її ніхто не помічає. Коли вона зникає — вона всім раптово потрібна. Але відроджувати чи будувати нове буде набагато важче, ніж підтримувати те, що існує, і допомагати йому розвиватись. Втім для цього треба мати широкий кругозір і розуміти, що культура нам потрібна, це важлива сфера життя і мова не йде про те, щоб просто взяти і зняти кіно, це набагато глибша історія, адже культурою можна окреслити багато питань.
Книги для кращого розуміння тем спрецпроєкту «Комікси» від Богдана Кордоби:
— «Зрозуміти комікси», Скотт Макклауд — завжди всім рекомендую починати знайомитись з коміксами саме з цієї книги. Тут розповідається про історію коміксів і закладається розуміння, що це дуже давня річ, а не те, що з’явилося вчора.
— «Сила коміксів. Історія, форма і культура», Пол Левіц, Метью Сміт, Ренді Данкан — про американські мальописи, як зароджувались їх тенденції і куди вони рухаються.
Взагалі я рекомендував би просто читати комікси. Коли ти відкриваєш і починаєш знайомитись, ти розумієш про що це і навіщо. Є будь-яка ідея і різні напрями, тож для кожної людини знайдеться про що прочитати. Комікси є дуже глибинною історією, де вагоме місце посідають саме ілюстрації. Є цілі школи малюнку, є поняття графічної мови. Коли до тебе говорять через графіку — це зовсім окрема історія.
27 Львівський міжнародний BookForum відбудеться за підтримки Українського культурного фонду та Львівської міської ради, у партнерстві з Fedoriv Group. Зміст матеріалу є виключною відповідальністю організаторів і не відображає позицію УКФ.