«Історії іншості» - проект про свободу та вибір, покликаний проілюструвати сьогодення.
23 вересня гості 25Book Forum мали можливість завітати на публічне інтерв’ю з
Майє Сафет – поеткою кримськотатарського походження та культурною активісткою.
Чим для вас є свобода?
Я часто думаю про це. Людина має право робити те, що вона відчуває потрібним, але в межах якоїсь самодисципліни. Вона має бути настільки вільною, щоб не наробити недобрих речей іншим людям. Ми маємо бути такими, якими створила нас природа. Мабуть, я не зовсім вільна людина, бо потребу в якихось рамках відчуваю завжди. Можливо це через час, у який я росла.
Що означає бути кримським татарином або татаркою в Криму?
Ну, ми вдома. Таке найбільше сильне відчуття – дуже болить. Болить, що діти ростуть в ідеології, від якої дуже тяжко відсторонитись. Але коли все почалось, було знання, не відчуття, а знання, що все закінчиться. Можливо, раптово. Я чекаю цього дня. І трохи болить, що час іде. В мого життя є кінець і я хочу, щоб цей день настав поки я жива.
Як воно, працювати на ниві розвитку кримськотатарської культури?
Кримські татари після повернення у 80-х -90-х у більшості побудували житло, вже не шукали роботу, мали бізнеси, працювали, з'явилася можливість добре навчатися дітям і розвивати культуру. Проводились якісь культурні національні заходи, і вони стали навіть традиційними. Маховик був розкручений. І тут сталася окупація. Зараз все так і законсервувалось на цьому етапі. Ми просто робимо те, що можемо робити.
Які настрої всередині кримськотатарської спільноти?
Деякі люди лишаються жити у Криму, бо вони просто вдома. У мене є одна подруга, яка щоразу, коли бачить мене, з повними туги очима питає: «Коли ми вже повернемось?» Я знаю, що так буде, але коли? Таких, хто замовчав, але чекає, дуже багато.
Чи не здається кримським татарам, що Україна зробила для них замало?
Є різні позиції. Більшість пов’язує себе з Україною і корелює свої сподівання з нею. Ми усвідомлюємо, що був зовнішній ворог. Я дивуюсь, коли люди цього не розуміють.
Авторка – Марія Смик
Фото - LUFA
