Львів вирішує читати – «Якоб вирішує любити»
У львівському театрі ім. Леся Курбаса автор книги «Якоб вирішує любити» Каталін Доріан Флореску разом із її перекладачем Юрком Прохаськом провели дискусію на тему історичної пам’яті.
І хоч прем’єра перекладу книги відбулась ще на київському Книжковому Арсеналі, на львівському Форумі видавців вона зібрала не менше шанувальників сучасної швейцарської літератури. Презентація почалась із слів вдячності, спрямованих до чернівецького «Видавництва 21» та перекладача та модератора в одній особі - Юрка Прохаська.
Якоб народжений у двадцятих роках минулого століття, проте не лише цей часовий період знайшов відображення у творі. Автор повертається ще у часи прабатьків, дідусів та бабусь головного героя, які живуть у румунській провінції і прагнуть кращого життя. Історії героїв можна поєднувати, відстежувати причино-наслідкові зв’язки між поколіннями або читати поза часовим контекстом і сприймати страждання та радості персонажів, як щось індивідуальне та дуже особисте. Керуючись майже археологічними інструментами, як цікаво зазначає сам автор, він заглиблюється у всі сфери людського буття тих часів.
«Хто я у історичному контексті? Герой, колабораціоніст чи просто людина, яка боїться усього на світі? Саме таке рішення повинен прийняти Якоб та будь-який із протагоністів», — розповідає пан Флореску, описуючи свій твір.
Дедалі більше автор пише романи на історичному тлі, глибина та тонкий психологізм яких не може не вражати. У закуліссі події автор розповів, що підшукуючи матеріали та перевіряючи інформацію, він витратив не надто багато часу: «Всього кілька місяців». Для свого найновішого роману «Der Mann, der das Glück bringt» («Чоловік, котрий приносить щастя» ще не перекладений українською) 2016 року він здійснив три подорожі до Америки, багато разів їздив у країну свого народження – Румунію, і тривало це близько чотирьох років.
Багато уваги під час читань було присвячено питанню історичної відповідальності. Колективна пам'ять, літературна пам'ять і культуру й політику цієї пам’яті, неможливо просто так обійти стороною. Як автор, так і модератор події наголошують на тому, що значення історії повинні тлумачити історики, а не політики. На підтвердження цього Каталін Доріан Флореску навів національні міфи своєї ж держави, підтвердження яким ніколи не було, але які напряму впливають на сучасне бачення та репутацію країни. Як, наприклад, міф «незаплямованої камізельки», якою тривалий час вважали нейтральну Швейцарію в контексті Другої світової війни чи міф про славнозвісного шиллерівського Вільгельма Телля, якого насправді ніколи не існувало, але який зробив внесок у національну свідомість держави.
Нас оточує сила силенна міфів: історичних, сімейних, державних, релігійних, комуністичних чи особистісних і всі вони мають вплив на нас та наше оточення. «Романи описують людину, як дитя свого часу», — вважає автор. Ця людина крихітна у своєму протистоянні світу, але лише вона вирішує, який вибір повинна зробити. Так, протагоніст твору Якоб вирішує попри все любити.
Автор: Струк Тетяна
Фотограф: Тарасенко Амелія