Мусульманська громада у Європі та Україні
В останній день Форуму, 17 вересня, у приміщенні Наукової бібліотеки Львівського національного Університету імені Івана Франка була проведена дискусія на тему «Мусульмани у громадсько-політичному житті сучасної Європи: українсько-французькі паралелі»
Приміщення головного читального залу наукової бібліотеки Франка, що на вулиці Драгоманова 5, повільно наповнювалося людьми. На порядку денному питання, яке в останні кілька років набуло чималої популярності з боку української населення, а в останні кілька десятиліть і в європейських країнах. Мова про роль мусульман у громадській та політичній сферах. У багатьох країнах Європи мусульмани є частиною чималої громади.
На початку заходу викладач Чернівецького національного університету імені Ф. Федьковича та модератор події Яна Буга коротко розповіла про особливості життя представників мусульманської громади у Франції. Пані Буга навела цікаві статистики про частку населення, котрі сповідують іслам, їхні політичні уподобання.
Кандидат політичних наук розповіла, що існує неправильне уявлення наче поява мусульман у Європі припадає на кінець двадцятого століття. Насправді мігранти із мусульманських країн прибули до Франції ще під кінець 19 століття, надалі у період Першої та Другої світової війни, і продовжилась у формі трудової та політичної міграції, після звільнення французьких колоній.
Ще у 1920-х роках з’явилась Велика Паризька мечеть, котра стала першою на теренах континентальної Франції і була важливим осередком культурного на політичного життя мусульманської громади.
Станом на сьогодні вплив мусульман на громадське та політичне життя Республіки Франції тільки посилився. Так у 2003 році було створено Французьку Рада Ісламу, завданням якої є захист прав та гідності мусульман у Франції, сприяння та організація обміну інформацією та послугами між релігійними асоціаціями, підготовка імамів та забезпечення духівників для в’язниць та лікарень. Цікавим є факт, що у 2007 році Муфтій Марселя став першим мусульманином, котрий балотувався на пост президента Франції, проте не отримав необхідну підтримку від п’ятиста мерів країни. А станом на 2017 рік кандидатів на президентство було аж 7.
Важливу політичну нішу займають і інші мусульмани, як наприклад, Мунір Мажубі чинний держсекретар з питань цифрових технологій чи Кадель Аріф колишній державний секретар з питань ветеранів.
Про політичну ситуацію у Криму розповів Алім Алієв, кримський татарин, представник організації «Крим SOS».
Алім розповів, що попри довгу історію кримських татар поділив би він її на етапи, а саме до окупації Криму та після. До цього політичне життя було тільки в межах автономної республіки. Після ж достатньо велика частина суспільно-політичних діячів через небезпеку переїхали, і тепер працюють центри як у Криму, так і у столиці. «Політичне тіло зараз знаходиться у Києві», - розповідає він.
Помітним стає посилення уваги зі сторони кримськотатарської діаспори. Був раніше зв’язок із турецькою діаспорою, безперечно. Та з окупацією дуже багато татар з інших територій почали об’єднуватись та триматись разом. Політично більшість кримських татар вважають себе політичними українцями, проте Алім звертає увагу на те, що вислів «політичний українець» повинен бути підкріплений діями, як це відбулось 26 лютого 2014 року, коли тисячі кримських татар відстоювали свої права під стінами Верховної Ради АРК. Для них не просто важливо жити і бути в себе на Батьківщині, а й бути частиною українського європейського утворення і частиною майбутнього.
Підсумки зустрічі підбив Роман Назаренко докторант Тілбурзького університету (Нідерланди), доповнивши їх власним досвідом із життя за кордоном. Для нього основні відмінності між життям мусульман в Україні та у Європі полягають у тому, що для Європи ісламська культура це достатньо нове явище, навіть попри сусідство з такими державами чи мавританським періодом іспанської історії. Україна веде діалог з мусульманами, ще з 12-13 століття, що звісно залишило свій відбиток.
Про політичну ситуацію у Криму розповів Алім Алієв, кримський татарин, представник організації «Крим SOS».
Алім розповів, що попри довгу історію кримських татар поділив би він її на етапи, а саме до окупації Криму та після. До цього політичне життя було тільки в межах автономної республіки. Після ж достатньо велика частина суспільно-політичних діячів через небезпеку переїхали, і тепер працюють центри як у Криму, так і у столиці. «Політичне тіло зараз знаходиться у Києві», - розповідає він.
Помітним стає посилення уваги зі сторони кримськотатарської діаспори. Був раніше зв’язок із турецькою діаспорою, безперечно. Та з окупацією дуже багато татар з інших територій почали об’єднуватись та триматись разом. Політично більшість кримських татар вважають себе політичними українцями, проте Алім звертає увагу на те, що вислів «політичний українець» повинен бути підкріплений діями, як це відбулось 26 лютого 2014 року, коли тисячі кримських татар відстоювали свої права під стінами Верховної Ради АРК. Для них не просто важливо жити і бути в себе на Батьківщині, а й бути частиною українського європейського утворення і частиною майбутнього.
Підсумки зустрічі підбив Роман Назаренко докторант Тілбурзького університету (Нідерланди), доповнивши їх власним досвідом із життя за кордоном. Для нього основні відмінності між життям мусульман в Україні та у Європі полягають у тому, що для Європи ісламська культура це достатньо нове явище, навіть попри сусідство з такими державами чи мавританським періодом іспанської історії. Україна веде діалог з мусульманами, ще з 12-13 століття, що звісно залишило свій відбиток.
Не менш важливими є військові дії. Часто релігія стає одним із факторів, котрий загострює конфлікт між державами, якщо не провокує його. Україна стала щасливим винятком, якщо можна так сказати. У нашій державі ця військова ситуація консолідувала різні релігійні конфесії. Мусульмани по-новому відкрилися для українців, як люди налаштовані патріотично, і які готові боронити свою державу.
«Іслам в Україні є більш європейський, ніж у Європі» - стверджує пан Назаренко. Круглі столи, обговорення, дискусії. У Європі тривалий час обговорювались лише екологічні проблеми. «Постать Ісуса в Корані», «Милосердя та добро» - перші теми зустрічей у Європі, перший крок від конфронтації до діалогу. Упродовж останніх 10-15 років виникають рухи на пошук відмінностей, «Статус пророка Могамеда», «Пророк Могамед у Біблії», теми, які нас різнять. Коли ми шукаємо те, що нас роз’єднує – тоді ми більше розуміємо себе. Так останнім часом мусульмани України та Європи починають мислити критично, так сам як і християни і кожна зі сторін шукає порозуміння.Автор: Струк Тетяна