Німецькомовна література в Україні: чим відрізняємось, що поділяємо?

22 вересня у книгарні «Є», що на проспекті Свободи, 7, у межах головного культурного фестивалю країни відбувся захід «Німецькомовна  література  в  Україні:  чим  відрізняємось,  що  поділяємо?»

Спікерами на цій події були перекладачі Юрко Прохасько та Христина Назаркевич. Глядачів у залі книгарні зібралося чимало і їх кількість постійно збільшувалася. Говорили про сучасний переклад німецькомовних книг, про його проблеми та методи вирішення. Також, на столі, перед спікерами, були представлені їх роботи, то ж усі бажаючі могли детальніше познайомитися з ними після розмови.

Подія відбувалася у формі діалогу між модераторкою та спікерами, а наприкінці зустрічі охочі мали можливість поставити запитання, котрі їх цікавлять і Юрко з Христиною з радістю на них відповідали.

Христина зазначила, що сприйняття перекладу у кожного своє, суб’єктивне. Одні люди можуть сказати, що та чи інша книжка перекладена чудово, а інші висловлять думку, що їм не подобається робота перекладача. Також вона звернула увагу на те, що кожен автор має перекладати роботи, які близькі йому. Лише в такому випадку він зможе написати гарний твір, який буде користуватися популярністю серед читачів.

Згадали й про те, що потрібно перекладати ту літературу, яка є актуальною на даний момент, а не була колись. Тоді можна досягнути кращого ефекту взаємодії з аудиторією, більшого зацікавлення. Наприклад, Христина на запитання: «Що перекладати першочергово?», відповіла так:

Перекладати треба те, що розширює межі української літератури, те, чого немає в нас і є абсолютно новим

На питання «Чи є загальна теорія перекладу?», Юрко відповів:

Немає ніякої теорії перекладу. Перекладання - це діяльність, яку кожен здійснює по-своєму

Автор - Христина Кобак

Фото - Марія Вуглевич