#НовинкиДоФоруму | Видавничий Дім «Комора»
Видавничий Дім «Комора» вже не перший рік знайомить українського читача з непересічними новинками української та світової белетристики, а також літератури в жанрі «нон-фікшн». «Комора» обирає тільки справді вартісні тексти – ті, що витримують випробування інформаційною добою й надовго залишаються на полицях ваших домашніх бібліотек. Про #НовинкиДоФоруму читайте нижче.
Хто ми — Україна чи Малоросія? Європа чи Росія? Чи українська релігійність — це те саме, що візантійське православ’я? Чи й справді українці — «селянська нація»?
Яку таємницю берегли «таємні товариства» малоросійських дворян ХІХ століття? Звідки в «Лісовій пісні» зашифрована легенда про Грааль? Що є демократія, а що — хамократія? У чому полягав модерний «український проект», і чи вдалося нам його реалізувати?..
Одна з найвідоміших книг Оксани Забужко, вперше видана 2007 року й відзначена багатьма престижними нагородами, пропонує читачеві вражаючу інтелектуальну подорож крізь віки, культури й конфесії в пошуках «України, яку ми втратили». Ключем до неї стає міф Лесі Українки — найгірше прочитаної і найдраматичніше недооціненої письменниці з пантеону наших національних класиків.
Це не лише фундаментальна історико-культурна праця та вишукана філологічна екзегетика. Це ще й книга-попередження про наше сьогодення — про те, як жорстоко ми розплачуємося за втрату й забуття багатовікової лицарської культури.
Найстарший син у видатній мистецькій родині, улюблений брат геніальної Лесі Українки, Михайло Косач прожив трагічно коротке, однак неймовірно яскраве та діяльне життя. Письменник і перекладач, один із найактивніших учасників київської «Плеяди», фізик, дослідник і викладач Дерптського, потім Харківського університету, метеоролог, винахідник, етнограф і любитель фотографії, — мав безліч обдарувань і широке коло захоплень.
У книжці зібрано досі мало відому його творчу спадщину (прозу, переклади), записи кобзарських дум, у більшості непубліковані листи, а також подано розгорнуту біографію, проілюстровану численними світлинами, що збереглися в родинному архіві.
Юркі Вайнонен, уже добре відомий українським читачам як автор химерних «13 новел», тепер запрошує вирушити разом зі скульптором Андре в мандри до напівміфічної й похмурої Бретані. Це загублена в горах місцина, де люди інакше дивляться на світ, поклоняються печерним галкам і остерігаються чужинців. Саме тут перед своїм загадковим зникненням жив батько Андре, уславлений артист перформансу.
Чому він вирішив покинути сцену й оселитися в ізоляції від світу, у старому вітряку на околиці села? Що з ним врешті трапилось? Аби дошукатися істини, Андре доведеться переосмислити власне сприйняття реальності, переступити поріг свідомого і з’ясувати, які моторошні таємниці охороняє мовчазне бретонське село.
Що перетворює цілком притомних та цивілізованих людей, які нічим не відрізняються від інших у буденному житті, на вбивць і ґвалтівників під час війни? І чи будь-хто з нас теж потенційно може стати злочинцем у відповідних умовах?
Шукаючи відповіді на ці питання, Славенка Дракуліч спостерігала за розглядами справ на засіданнях Міжнародного кримінального трибуналу в Гаазі щодо воєнних злочинів у колишній Югославії. За моторошними випадками насильства й смертями сотень тисяч людей авторка намагається розгледіти суть — причини конфлікту, що тлів упродовж певного часу, та суспільні зрушення й політичні жести, що зумовили його вибух.
Століття тому спроба реалізувати український національний проект у межах СРСР могла здатися досить вдалою: політика українізації зумовила швидке зростання рівня письменності, поширення української мови в містах, надзвичайне піднесення культури, а уряд УСРР мав широкі повноваження в галузі економіки.
Але так було недовго: всеохопна насильницька колективізація та штучний голод у регіонах, населених українцями, арешти, розстріли й цькування українських політиків та інтелігенції, стрімке повернення до російськоцентризму та поширення шовіністичних настроїв засвідчили: СРСР – та сама Російська імперія під новою назвою. У класичній розвідці Джеймса Мейса читач знайде концентрований, послідовний і захопливий огляд ідей та подій 1918–1933 років — досвіду, що зараз актуальніший, ніж будь-коли.
Останнє десятиліття життя видатної жінки — коли народжувалися й публікувалися її геніальні драми на світові сюжети, а також «Лісова пісня» й «Бояриня», коли вона співпрацювала з українськими й закордонними журналами — як авторка, перекладачка, критикиня й журналістка, коли її суспільно-політичні погляди остаточно викристалізовано й лише слабке здоров’я стає перешкодою активнішій громадській роботі.
Вона досягла визнання як письменниця, щаслива в шлюбі, але в іншому доля до неї неприхильна — Лариса Косач втрачає близьких, швидко руйнується добробут, повертається тяжка хвороба, що тільки було відступила. Та її «демон» лишається з нею до самого кінця — і за кілька годин до смерті вона надиктовує матері конспект нової драми…
Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій | Оксана Забужко
Хто ми — Україна чи Малоросія? Європа чи Росія? Чи українська релігійність — це те саме, що візантійське православ’я? Чи й справді українці — «селянська нація»?
Яку таємницю берегли «таємні товариства» малоросійських дворян ХІХ століття? Звідки в «Лісовій пісні» зашифрована легенда про Грааль? Що є демократія, а що — хамократія? У чому полягав модерний «український проект», і чи вдалося нам його реалізувати?..
Одна з найвідоміших книг Оксани Забужко, вперше видана 2007 року й відзначена багатьма престижними нагородами, пропонує читачеві вражаючу інтелектуальну подорож крізь віки, культури й конфесії в пошуках «України, яку ми втратили». Ключем до неї стає міф Лесі Українки — найгірше прочитаної і найдраматичніше недооціненої письменниці з пантеону наших національних класиків.
Це не лише фундаментальна історико-культурна праця та вишукана філологічна екзегетика. Це ще й книга-попередження про наше сьогодення — про те, як жорстоко ми розплачуємося за втрату й забуття багатовікової лицарської культури.
Твори. Переклади. Листи. Записи кобзарських дум | Михайло Косач
Найстарший син у видатній мистецькій родині, улюблений брат геніальної Лесі Українки, Михайло Косач прожив трагічно коротке, однак неймовірно яскраве та діяльне життя. Письменник і перекладач, один із найактивніших учасників київської «Плеяди», фізик, дослідник і викладач Дерптського, потім Харківського університету, метеоролог, винахідник, етнограф і любитель фотографії, — мав безліч обдарувань і широке коло захоплень.
У книжці зібрано досі мало відому його творчу спадщину (прозу, переклади), записи кобзарських дум, у більшості непубліковані листи, а також подано розгорнуту біографію, проілюстровану численними світлинами, що збереглися в родинному архіві.
Німий бог | Юркі Вайнонен
Юркі Вайнонен, уже добре відомий українським читачам як автор химерних «13 новел», тепер запрошує вирушити разом зі скульптором Андре в мандри до напівміфічної й похмурої Бретані. Це загублена в горах місцина, де люди інакше дивляться на світ, поклоняються печерним галкам і остерігаються чужинців. Саме тут перед своїм загадковим зникненням жив батько Андре, уславлений артист перформансу.
Чому він вирішив покинути сцену й оселитися в ізоляції від світу, у старому вітряку на околиці села? Що з ним врешті трапилось? Аби дошукатися істини, Андре доведеться переосмислити власне сприйняття реальності, переступити поріг свідомого і з’ясувати, які моторошні таємниці охороняє мовчазне бретонське село.
Вони б і мухи не скривдили: Воєнні злочинці на суді в Гаазі | Славенка Дракуліч
Що перетворює цілком притомних та цивілізованих людей, які нічим не відрізняються від інших у буденному житті, на вбивць і ґвалтівників під час війни? І чи будь-хто з нас теж потенційно може стати злочинцем у відповідних умовах?
Шукаючи відповіді на ці питання, Славенка Дракуліч спостерігала за розглядами справ на засіданнях Міжнародного кримінального трибуналу в Гаазі щодо воєнних злочинів у колишній Югославії. За моторошними випадками насильства й смертями сотень тисяч людей авторка намагається розгледіти суть — причини конфлікту, що тлів упродовж певного часу, та суспільні зрушення й політичні жести, що зумовили його вибух.
Комунізм та дилеми національного визволення: Національний комунізм у радянській Україні 1918 – 1933 | Джеймс Мейс
Століття тому спроба реалізувати український національний проект у межах СРСР могла здатися досить вдалою: політика українізації зумовила швидке зростання рівня письменності, поширення української мови в містах, надзвичайне піднесення культури, а уряд УСРР мав широкі повноваження в галузі економіки.
Але так було недовго: всеохопна насильницька колективізація та штучний голод у регіонах, населених українцями, арешти, розстріли й цькування українських політиків та інтелігенції, стрімке повернення до російськоцентризму та поширення шовіністичних настроїв засвідчили: СРСР – та сама Російська імперія під новою назвою. У класичній розвідці Джеймса Мейса читач знайде концентрований, послідовний і захопливий огляд ідей та подій 1918–1933 років — досвіду, що зараз актуальніший, ніж будь-коли.
Листи: 1903-1913 | Леся Українка
Останнє десятиліття життя видатної жінки — коли народжувалися й публікувалися її геніальні драми на світові сюжети, а також «Лісова пісня» й «Бояриня», коли вона співпрацювала з українськими й закордонними журналами — як авторка, перекладачка, критикиня й журналістка, коли її суспільно-політичні погляди остаточно викристалізовано й лише слабке здоров’я стає перешкодою активнішій громадській роботі.
Вона досягла визнання як письменниця, щаслива в шлюбі, але в іншому доля до неї неприхильна — Лариса Косач втрачає близьких, швидко руйнується добробут, повертається тяжка хвороба, що тільки було відступила. Та її «демон» лишається з нею до самого кінця — і за кілька годин до смерті вона надиктовує матері конспект нової драми…