Персона Форуму. Яцек Денель

Польський поет, перекладач, письменник і художник Яцек Денель – спеціальний гість 23 Форуму видавців у Львові. Народився 1 травня 1980 року у Гданську. Закінчив загальноосвітній ліцей ім. Стефана Жеромського, а згодом навчався на міждисциплінарних індивідуальних гуманітарних курсах Варшавського університету. Пише вірші, прозові твори, перекладає з англійської та російської. Є лауреатом багатьох літературних конкурсів. Працював деякий час на телебаченні, де вів культурну програму, пише статті для відомих польських ЗМІ. А також входить до Програмної Ради Галереї Захента (Національна Галерея Мистецтв). Мешкає у Варшаві. Минулого року у видавництві «Комора» вийшов роман Денеля «Сатурн. Темні сторони життя чоловіків родини Ґойя» у перекладі Андрія Бондаря. У цьому році на Форумі видавців будуть презентувати його роман «Ляля», який переклала Божена Антоняк і видало видавництво «Урбіно». Яцек Денель. Сатурн. Чорні картини з життя чоловіків родини Ґойя. — К. : КОМОРА, 2015. — 224 с. Оригінальна інтерпретація постаті славетного митця Франсиско Ґойї, яка ґрунтується на сучасних мистецтвознавчих дослідженнях. Це не класичний «роман виховання митця» чи «романізована біографія», а новий погляд з іншого ракурсу – провокативний і безперечно цікавий. Батько, син і онук: три монологи, в яких оповідається одна й та ж історія. І один шедевр: намальований на стінах пристановища самітника, «Дому Глухого» під Мадридом, монументальний цикл «Чорних картин», який є ключем до того, що відбулося між Франсиско, Хав’єром та Маріано – і що дотепер відбувається в багатьох патріархальних родинах. Яцек Денель.  Ляля: роман; пер. з пол. Божени Антоняк. – Львів: Урбіно, 2016. – 328 с.  «Ляля» – це книга-розповідь, що нагадує клаптикову ковдру: кожний клаптик на своєму місці, і разом вони створюють неповторну цілість. Це книжка про любов, хворобу, старіння й помирання. Але спершу були великі війни та японський шпигун, куляста блискавка й корова у вітальні, каблучка із сапфіром і славетні східні килими, якими вистеляли Хрещатик. Та передусім Ляля переповідає онукові, а отже, і нам з вами, безцінні історії свого життя, які щоразу обростають новими подробицями, стаючи для нас містком між минулим і сучасністю». Фото: biuroliterackie.pl