«Розстрільний календар» - унікальна хроніка репресій у радянській Україні

«Розстрільний календар» - унікальна хроніка репресій у радянській Україні
У 2016 році у мережі Facebook народився унікальний проект – календарна хроніка політичних репресій в радянській Україні. Цьогоріч на Форумі видавців у Львові відбулася презентація цього проекту вже у книжковій формі. Авторка Олена Герасим’юк разом із співавторкою Оленою Кухар розповіла про книгу. «Книга почалася як Інтернет-проект у мережі Facebook, у форматі календаря ми щодня писали від однієї до двадцяти історій про кожного, хто потрапив під радянську репресивну машину. Таких історій назбиралося багато, і видавництво «Клуб сімейного дозвілля» запропонувало їх видати. Цікаво, що наша книга орієнтована не на професіоналів історії, а на тих, хто знає трохи менше. ЇЇ можна навіть вивчати в школах, університетах», – розповідає Олена Герасим’юк. Загалом в книзі описано життєві долі двохсот тридцяти восьми людей, але не всі належать до когорти розстріляних, є історії людей, які живуть понині. Наприклад, Іван Макар (на думку авторки найцікавіший персонаж проекту) навіть був членом батальйону «Айдар» в АТО. Варто звернути увагу на те, що книга показує політичну Україну, а не етнічну, бо у ній є ще історії євреїв, німців та представників інших національностей. «Цей проект – це робота над актуалізацією сенсів. Це спокутування забування. Певна робота з відчуттям провини. Це дуже болючі історії. Це промоційний фронт, про який не треба забувати», – поділилася своїми враженнями від роботи авторка кількох історій у книзі Олена Кухар.   Завтра ,16 вересня, – день зникнення відомого журналіста Ґонґадзе. «Історія його розслідування ще не закінчена, і ми маємо за нею стежити. Аби такі речі більше не траплялися з людьми, які прагнуть висвітлити правду», – зауважила Олена Герасим’юк. Також письменниця розповіла про те, що проект буде продовжуватися, але вже в дещо іншому вигляді: «Ми будемо думати, як включити ще більше людей до цієї теми чи до інших дотичних тем. Будемо пробувати долучати музейні корпуси до цієї теми, аби висвітлити репресії людей, які працювали в галузях історії, археології тощо. Хочемо зробити серію лекцій і виставок про людей . Говорити про втрачені інтелектуальні території – це наше гасло». Автор: Надія Козловська