Що говорить мальтійський поет Антуан Кассар про важливі суспільно-політичні речі?
20-го вересня у межах 25 Book Forum у дворику Інституту банківської справи відбулося публічне інтерв’ю «Історії іншості: Антуан Кассар».
Модератором цього заходу став поет, перекладач, літературознавець, лауреат Літературної премії «Привітання життя» ім. Б.І. Антонича, Премії Посольства Республіки Польща в Україні, Премії Губерта Бурди, двічі фіналіст Літературної премії ім.Джозефа Конрада Остап Сливинський.
«Історії іншості» – це серія коротких, але напружених 45-хвилинних розмов з письменниками, інтелектуалами, громадськими активістами на теми расової, етнічної, гендерної та іншої дискримінації. Саме під час Book Forum до розмови запросили Антуана Кассара – поета із Мальти, який живе в Люксембурзі. Він суспільний активіст, чиї головні теми – кордони та вимушена міграція, автор поеми «Passaport» (своєрідного поетичного антипаспорта, який посвідчує всі культури і національності, і в якому звучить проблема непроникності кордонів), а також ініціатор соціально-культурного проекту «Поширюймо поезію, а не страх», ідея якого виникла після терористичних атак у Парижі в 2015 році.
Під час інтерв’ю було порушено такі теми як дискримінація за расовими та етнічними ознаками, становище жінок у нерозвинутих суспільствах, доля цивільної людини на війні та доля біженців із зон воєнних конфліктів до Європи, а також складнощі суспільної адаптації переселенців із окупованих територій в Україні.
Зважаючи на специфіку зазначених тем, інтерв’ю з Антуаном Кассаром стало по-особливому актуальним для кожного українця, оскільки дуже важливо було почути думки європейців-інтелектуалів про «наболілі» теми, які зараз хвилюють кожного з нас. Як зазначив, Антуан Кассар, він щиро переживає за долю українського народу та підтримує Україну, адже по-справжньому любить нашу країну.
Також поет розповів, що думає про долю біженців – як біженців з окупованих східних територій України, так і тих, хто втікає від війни до багатьох європейських країн. Окрім цього, Антуан Кассар поділився думками щодо дискримінації людини за расовими чи етнічними ознаками та відзначив, що зараз менше і менше людей звертають на це увагу, що, звісно ж, не може не тішти. Адже, усі ми – рівні!
Незважаючи на те, що Остап Сливинський та Антуан Кассар говорили про доволі серйозні речі, на заході панувала легка та невимушена атмосфера, якою змогли «зарядитись» усі відвідувачі заходу. До речі, приємно виявилося й те, що таких зацікавлених людей було справді багато. Кожен охочий міг послухати інтерв’ю та поставити власні запитання.
Дякуємо Остапу Сливинському за цікаві та змістовні запитання, а Антуану Кассару – за ґрунтовні відповіді та за те, що щиро поділився власними роздумами!
Авторка - Олена Пастернак
Фото - Галина Костик