Такі різні, але такі схожі: особливості англійського характеру
На 25 Book Forum відомий нейрохірург Генрі Марш презентував книгу антопологині Кейт Фокс «Особливості англійського характеру».
Так описала англійців Кейт Фокс у книзі «Особливості англійського характеру»:
За завісою англійської похмурості
У своїй новій книзі авторка Кейт Фокс розповідає про власні спостереження за поведінкою англійців. Письменниця розповідає про ті приховані правила поведінки, які є десь на підсвідомому рівні. З гумором
дослідниця розповідає чому англійці так люблять говорити про погоду, чи ввічливо при першій розмові називати своє ім’я та як правильно пліткувати по-англійськи. Генрі Марш розповідає:
Перекладачка Марта Гасовська працювала над перекладом цієї книги 9 місяців, але для неї було важливо закінчити цей переклад. Марта розповіла, що взялася за цей переклад з двох причин. По-перше, вона дуже хотіла, щоб українці почали розуміти культуру англійців, щоб змогли х полюбити такими, якими вони є насправді. По-друге, авторка перекладу мріяла, що опісля інтерпретації хтось із українців захоче створити такий же текст і про нас, українців. І ми нарешті зможемо осмислити, хто ми є, яка у нас культура, ментальність та що нас відрізняє. Найбільшим викликом для Марти стали терміни, неологізми та слова, які не мають відповідників в українській мові. У меседжі до перекладачки Кейт написала: «Марто, прошу у тебе вибачення за те, що підклала тобі таку велику свиню». До речі, у книзі письменниця використала всі 600 000 тисяч слів, що існують в англійській мові, а також придумала декілька тисяч неологізмів.
Українці VS англійці
«Неважливо, де ми живемо, у Непалі, в Англії, у США, в Україні, всі ми є людьми. Якщо говорити про відмінні якості українців та англійців, то українці одночасно і серйозні і поважні. А ось англійці вони серйозні, але це не означає, що вони не поважні. Навіть, коли вони серйозні, вони роблять все з гумором», - розповідав Генрі Марш. Крім того, англійці дуже люблять дивитися за своїми будинками. Лише
2% жінок і 12% чоловіків ніколи не займалися «зроби сам». «Вони дійсно мають пункти на гніздування, тобто на вдосконалення свого дому. Власне дім стає для них всім найкращим: емоційною прив’язкою, місцем безпеки, слідом спокою, символічним капіталом та невпинне вдосконалення і догляд за маленьким хлопчиком, за живоплотом — то ключове англійське хобі», - написала у книжці Кейт Фокс. І хоч якими б ми схожими чи різними не були, головне любити одне одного, адже це найкраще правило поведінки!
Автор - Формос Юлія
Фото - Костик Галина
Що таке англійськість? Насамперед, це скромність, вимога чесної гри, відмінне почуття гумору, іронія, навіть самоіронія, але коротка відповідь —це парадокси. Так, англійці здебільшого дуже милі, але погано соціалізуються. Вони вміють дружити, але не вміють знаходити друзів; половина з них антироялісти, однак англійське суспільство було і залишається наскрізь ієрархічним і класово розшарованим. Їхня надмірна обережність і вразливість може обернутися гримасою циніка, вони гостро іронічні, але це не напад назовні. Це в них промовояється інстинкт самозбереження. І все ж таки вони залишають багато сміття у публічному місці і неохайно їдять.
За завісою англійської похмурості
У своїй новій книзі авторка Кейт Фокс розповідає про власні спостереження за поведінкою англійців. Письменниця розповідає про ті приховані правила поведінки, які є десь на підсвідомому рівні. З гумором
дослідниця розповідає чому англійці так люблять говорити про погоду, чи ввічливо при першій розмові називати своє ім’я та як правильно пліткувати по-англійськи. Генрі Марш розповідає:
Кейт любить спостерігати, аналізувати та виокремлювати. Вона ж антрополог, тому це їй властиво. Щоб довести чи спростувати правила англійців, вона сама часто вдавалася до експерементів, пробувала їх на собі і на мені.Чи не найчистішу форму письменниця побачила у індуса у третьому поколінні, адже для нього надзвичайно важливо зберігати правила поведінки та вчити цього інших. Найбільшим розчаруванням для Кейт Фокс стало те, що у Англії звикли ділити людей по класах — нижній, середній та вищий. І от вивчення поведінки усіх сходинок ієрархії стало частинкою її експеременту. Наприклад, антропологиня дослідила, як різні класи їдять горошок? Звичайні люди, як ми з вами просто беруть декілька горошин на виделку і несуть до відкритого роту, так роблять і нижчі класі англійців. А ось вищим класам так їсти не пасує. Отож, вони беруть по 2 горошини, роблять пюре, потім ще 2 — і знову їх у пюре, так декілька раз, поки на виделці не опинеться 8 горошинок. До того ж англійці не звикли скаржитися. Навіть, коли у ресторані їм принесуть несмачну їжу, англійці будуть скаржитися хіба між собою. І отак завжди.
Перекладачка Марта Гасовська працювала над перекладом цієї книги 9 місяців, але для неї було важливо закінчити цей переклад. Марта розповіла, що взялася за цей переклад з двох причин. По-перше, вона дуже хотіла, щоб українці почали розуміти культуру англійців, щоб змогли х полюбити такими, якими вони є насправді. По-друге, авторка перекладу мріяла, що опісля інтерпретації хтось із українців захоче створити такий же текст і про нас, українців. І ми нарешті зможемо осмислити, хто ми є, яка у нас культура, ментальність та що нас відрізняє. Найбільшим викликом для Марти стали терміни, неологізми та слова, які не мають відповідників в українській мові. У меседжі до перекладачки Кейт написала: «Марто, прошу у тебе вибачення за те, що підклала тобі таку велику свиню». До речі, у книзі письменниця використала всі 600 000 тисяч слів, що існують в англійській мові, а також придумала декілька тисяч неологізмів.
Українці VS англійці
«Неважливо, де ми живемо, у Непалі, в Англії, у США, в Україні, всі ми є людьми. Якщо говорити про відмінні якості українців та англійців, то українці одночасно і серйозні і поважні. А ось англійці вони серйозні, але це не означає, що вони не поважні. Навіть, коли вони серйозні, вони роблять все з гумором», - розповідав Генрі Марш. Крім того, англійці дуже люблять дивитися за своїми будинками. Лише
2% жінок і 12% чоловіків ніколи не займалися «зроби сам». «Вони дійсно мають пункти на гніздування, тобто на вдосконалення свого дому. Власне дім стає для них всім найкращим: емоційною прив’язкою, місцем безпеки, слідом спокою, символічним капіталом та невпинне вдосконалення і догляд за маленьким хлопчиком, за живоплотом — то ключове англійське хобі», - написала у книжці Кейт Фокс. І хоч якими б ми схожими чи різними не були, головне любити одне одного, адже це найкраще правило поведінки!
Автор - Формос Юлія
Фото - Костик Галина