«Жінки – круті»: дискусія про розширення прав жінок в медіа

21 вересня у межах 26 BookForum відбулася дискусія про права жінок у медіасфері. Серед учасниць, представниці різних ЗМІ – Касьян Тетяна, Славінська Ірина, Пушнова Тетяна. Почесним гостем стала американська письменниця Батуман Еліф. Модератор – Кузьменко Єлизавета.

«Увладнення жінок» - вислів, що здається цитатою із фільму жахів. Утім, такою часом є наша реальність. Масштабні дискусії про фемінізм і його місце, демонстрації та протести - ось до чого вдаються ті жінки, які потерпають від дискримінації за статевою ознакою. І це на кожному кроці – від школи/університету до місця роботи. Одні потерпають і борються, інші ж – мовчать.

Фемінізм, жіночі права – для багатьох ця тема є болючою, тому, здається, що про неї можна говорити вічно. Для порівняння, почати навіть із малого - сфери культури серед медійників. На зйомки такої тематики відправляють молодих журналістів (а часітше - журналісток), які ще тільки вчаться. Кажуть, вони можуть легко з цим справитися. Чомусь культурна сфера не вважається престижною - як-от царина політики чи економіки - тому прекрасно підійде представницям "слабкої статі".

Інший приклад, співбесіда на роботу. Як не крути, але роботодавці звертають увагу на те, що кандидат є жінкою. Звідси, усталені питання: «Чи маєте ви сім’ю, дітей?», «Чи найближчим часом плануєте народжувати?». Хочеться і сміятися, і плакати водночас. Виходить, що із жінки роблять якогось «неповносправного», а дикрет - непосильне завдання для роботодавців. У кластері відповідального татівства в рамках форуму розповідали про досвід Швеції, у якій в дикрет може йти будь-хто з батьків - і це чудово.

Велика любов - працювати в редакціях, де є здорове оточення. Добре там, де готові приймати різних жінок та чоловіків», - ділиться журналістка Ірина Славінська

Питання гендерної нерівності набирає більших обертів у суспільстві. Навіть комерційні медіа почали набувати «гендерної чутливості» - а це також впливає на контент. Припустимо, запускають новий телевізійний проект і в ньому є рівнозначна кількість жінок та чоловіків. Такий хід аудиторія сприймає краще, відповідно, статистика та інтерес – зростуть.

До речі, про статистику. За даними останніх соцопитувань серед чоловіків стало зрозуміло, що:

1. 50% українців чоловічої статі впевнені, що можуть дозволити чи заборонити жінці робити якісь дії.
2. 60% - вважають, що головним у жінці є краса.
3. 35% - впевнені, що жінка має йти на компроміс першою.
4. 21% - називають «утриманкою» жінку за кермом хорошого автомобіля.

Не подумайте, що ситуація геть ніяка: насправді, все не так страшно, як показують опитування. Прихильники гендерної рівності вже дійшли до позитивних рішень. На вищих, чи просто керівних посадах з’являється все більше жінок, їх кількість зросла і в державному апараті.

У мої 20 років про гендерну рівність лиш мовчали. А зараз двадцятирічні дівчата не бояться говорити. І це означає, що соціальні стереотипи дуже швидко змінюються», - зазначила письменниця Батуман Еліф

Зараз жінки кричать на увесь світ про те, що вони не хочуть «сидіти вдома і варити борщ». У нашому суспільстві крутішою здається жінка, яка має бізнес, аніж та, що виростила п’ятьох дітей. А все чому? Бо суспільство сформувало собі конкретний «тип жінки» і відійти від таких стереотипів важко.

Як цього позбутися? Все просто: необхідно вчитися. Жінки не потребують благодійності - їм потрібна освіта щодо гендерної рівності. І починати треба з виховання, школи і до моменту, коли про такі переконання навіть не пам'ятатимуть. А медіа вже регулюватимуть ці потоки у правильне русло.

Автор тексту – Вінніченко Анжеліка