Як «оживити» місця, де мешкають книги?
У межах 27 BookForum діячі бібліотечної справи обговорили стан українських бібліотек, а також поділилися своїми мріями про те, як мають виглядати книжкові простори. Учасниці дискусії – медіаменеджерка та журналістка Лариса Мудрак, президентка ВГО «Українська бібліотечна асоціація» Оксана Бруй, генеральна директорка Директорату внутрішньої та гуманітарної політики у Офісі Президента України Вероніка Селега та керівниця «Фундації Дарини Жолдак» Світлана Сом.
Яка ситуація у публічних бібліотеках?
Оксана Бруй: Мета бібліотек - популяризувати книгу. Для цього книжковий фонд має постійно поповнюватися новинками. Фінансують бібліотеки місцеві бюджети, проте нині було витрачено лише 44 мільйони гривень для 15 тисяч «книжкових домівок». Через такий стан речей щороку неможливо оновлювати 5% фонду кожної бібліотеки.
Як справи у шкільних бібліотеках?
Оксана: Популяризація читання – довготривалий проєкт, адже треба «зашити» людині культуру читання. Це завдання покладено на школи. Кожний навчальний заклад має бібліотеку, проте наразі єдина її функція - видати підручники на початку навчального року і прийняти в кінці. Іноземні шкільні бібліотеки ставлять для себе інше основне завдання: прививати любов до читання, обговорювати книги та проводити літературні квести. Цей досвід варто переймати і трансформувати мережу українських шкільних бібліотек.
А як щодо університетських бібліотек?
Оксана Бруй: На день тут, в середньому, 1,5-2 тисячі відвідувачів. Саме на основі університетських бібліотек планується реалізація стратегії оновлення. Бібліотекарі хочуть створити середовище для дослідників, яке сприятиме ефективному навчанню і здійсненню наукових звершень, а для цього потрібно оформити комфортний простір. Цього року напередодні екзаменів у студентській бібліотеці цікаво поекспериментували: вони працювали цілодобово і у вечірній час змогли зібрати у приміщенні близько двохсот студентів. Все сталося завдяки тому, що працівники прийняли запит від студентів про потребу у локації для навчання. Це й отримало хороший результат. Зараз вони запустили онлайн-сервіс «Що почитати». Кожен охочий заповнює анкету, де вказує свій настрій, бажаний жанр та особисті побажання до книг, які б хотів обрати. Ці запитати обробляють бібліотекарі і відправляють рекомендації для читачів.
А яка ситуація за кордоном?
Лариса Мудрак: Варто переймати досвід США, де є урядова програма, суть якої за 6 років збільшити кількість музеїв у 6 разів. Адже, на їх думку, музей - один з елементів розвитку суспільства і спільноти, де створюють діалогові, книжкові, кіноклуби, в яких, наприклад, проводять читання книг громадою і спільне обговорення групами.
Як започаткувати довготривалий проєкт у сфері реформування бібліотек?
Світлана Сом: Для створення довготривалого і ефективного проєкту треба знайти хорошого мецената, котрий ним опікуватиметься. А далі – запропонувати ідею державі і отримати з її боку підтримку. Проте меценатська підтримка поки тільки зароджується у сфері бібліотек. Вероніка Селега вважає, що треба жорстких правил, які незмінні з року в рік. Фінансування має бути сталим і збільшуватися щороку задля того, аби довести проєкт до успішного закінчення.
«Яка бібліотека вашої мрії?» - запитала модераторка дискусії Лариса Мудрак в учасників обговорення
Оксана Бруй: Бібліотека мрії має бути комфортною як фізично, так і психологічно. Все доступно та відкрито, максимально комп’ютеризовано і автоматизовано: натиснувши декілька кнопок, можна зрозуміти, на якому стелажі взяти книгу.
Світлана Сом: Я бачу єдину бібліотечну систему, для якої варто розробити спільне опитування читацьких запитів. Запровадити механіку меценацтва від кожного бажаючого. Таким способом, спільно формувати книжковий фонд. Бібліотека мрії Вероніки Селеги – це Національна наукова бібліотека ім. В.І. Вернадського, а також модерна бібліотека, створена за меценатські кошти, у Центрі Шептицького.
Дивіться подію онлайн:
27 Львівський міжнародний BookForum відбувається за підтримки Українського культурного фонду та Львівської міської ради, у партнерстві з Fedoriv Group. Зміст матеріалу є виключною відповідальністю організаторів і не відображає позицію УКФ.
Авторка: Роксолана Бабій