Що таке доктрина «русский мир» і як протистояти її зазіханням: роздуми українських філософів на 28 BookForum
Дискусія «Що таке доктрина «русский мир» і як протистояти її зазіханням?» відбулась у межах головного культурного фестивалю країни 28 BookForum 16 вересня. Партнером заходу став освітній центр Dialog hub.
Куратор філософської програми філософ Олександр Комаров підняв такі непрості питання: чи є суперечність між філософією і захистом свого в умовах війни, чи можемо ми відрізнити, де у нас полікультурність, а де є відверто ворожі впливи «русского миру»?
Філософиня Наталія Кривда розповіла, що термін «русский мир» з’явився ще в XI столітті – його використав один із синів Ярослава – Ізяслав у тексті, присвяченому Клименту Римському. І нині цим терміном активно маніпулюють проросійські діячі.
«Так, «русский мир» поступово завойовує простір. Це два великих актори, які на цьому полі, світовому полі працюють: Росія як держава, Російська Федерація і російське зарубіжжя, російська діаспора, яка у всьому світі дуже активна: зазіхає не тільки на привласнення певних цінностей, літературні традиції, інтелектуальну плеяду, а ще впливає на економічне формування політики тих країн, де ця російська діаспора знаходиться», — підкреслили Наталія Кривда.
Дослідниця питань філософії Ксенія Зборовська наголосила, що полікультурний вимір, у якому живуть українці, який нам дістався у спадок, необхідно осмислювати. Також, філософиня виділила вузьке і широке значення доктрини «русский мир».
«У вузькому значенні зазвичай посилаються або на релігійний націоналізм, зазвичай сформульований патріархом Кирилом у промові 2009 року, або на державницький етнонаціональномовний проєкт, який був розроблений у 2000-х роках державними російськими структурами і, власне, фондом під одноіменною назвою «русский мир», а також тими думками, за визначенням Інституту стратегічних досліджень, вони виводять визначення «русский мир» із тих дискусій між політиками й інтелектуалами російськими, які після розвалу совєтів намагалися відтворити це домодерне політичне тіло в якійсь новій структурі», — пояснила Ксенія Зборовська.
Натомість більш широкий погляд розглядає «русский мир» як певну суб’єктну єдність. По-перше, це проєкт певних політичних еліт, політична і певна культурна смислова єдність, яка має на меті встановити і розширити владу, силу Росії. І, по-друге, це вже доктрина, яка має ідеологічно легітимізувати сутність цього проєкту.
Філософ Вахтанг Кебуладзе переконаний, що «Культура – це поле боротьби. І тут виявляється, що ми, як інтелектуали, філософи, фахівці з культури політичних наук тощо теж опиняємось у цій ситуації. Тобто, ми не можемо просто ухилитися. Ми не можемо сказати, що: ні, ми не беремо в цьому участь. Якщо ми кажемо, що не беремо, то ми все одно беремо участь, але ми стаємо або об’єктами маніпуляцій, або «useful idiots» — корисливими ідіотами, які не усвідомлюючи того, все одно працюють на якусь зі сторін», — розповів Вахтанг Кебуладзе.
Вахтанг Кебуладзе наголосив, що багато українців не готові приймати реальність. Він поділився рецептом, як працювати з традицією «русский мир».
«Ми маємо згадати Сократа і трохи застосовувати іронію. По-перше, узагалі до культури в цілому… Ми дуже серйозно ставимось до російської культури, забуваючи, що це одна з культур і зрештою не такого великого значення, як нам здається», — підкреслив Вахтанг Кебуладзе.
Філософиня Наталія Кривда підтримує позицію, що осмислення свого минулого – це один з дуже потужних інструментів формування власної ідентичности. Освіта, наявність спільних ворогів, символічна культура з осмисленням минулого — потужні інструменти формування ідентичности.
«Ми не можемо віддавати наше минуле. Може, я зараз радикально буду звучати. Я би ніколи не віддавала наше минуле комусь на розшматування», — наголосила Наталія Кривда.
Ксенія Зборовська розказала про західну тенденцію звернення до ранньої античної філософії, адже такі праці допомагають в загальному політичному контексті, осмисленні демократії в основі європейської цивілізації.
Нагадаємо, що 28 Львівський міжнародний BookForum відбувається у Львові за підтримки Українського культурного фонду, Львівської міської ради та Львівської облдержадміністрації. Програма фестивалю налічує 120 подій, 250 учасників, зокрема - 25 іноземних авторів з 21 країни світу. Усі події 28 BookForum — безкоштовні. Онлайн-трансляції дивіться на сайті bookforum.ua. Позиція Українського культурного фонду може не збігатись з думкою авторів.