Про силу жіночого слова, зрілість держави, культурні досягнення та травми на 28 BookForum
Онлайн-зустріч на тему «Сила жіночого слова» відбулася у межах 28 BookForum. Модерувала захід журналістка, письменниця Лариса Денисенко. Учасницями розмови стали письменниця, лавреатка Шевченківської премії Оксана Луцишина та журналістка, лавреатка цьогорічної премії ім. Георгія Гонгадзе Мирослава Барчук.
Наскільки українська держава є дорослою? У чому це проявляється?
Оксана Луцишина переконана, що дорослість не завжди є чимось хорошим, проте є сфери, в яких українці суттєво виросли за понад 30 років незалежности.
Оксана Луцишина: «Якщо так подумати, хто в цьому світі є дорослим? Якщо подивитися на інші нації, то так чи так це будуть певні елементи дорослішання, які не завжди асоціюються з чимось позитивним, наприклад це буде колонізатор. Ну звичайно, він дорослий і він бачить всіх цих маленьких дітей, як у вірші Кіплінга «Half-Devil, Half-Child» (Наполовину чорт, наполовину дитина). Тобто, я не знаю, чи буття дитиною, буття не цілком дорослим є аж таким негативним елементом. І в той же час мені здається, що є багато сфер, в яких ми справді просунулися вперед».
Мирослава Барчук погоджується, що тридцять років в глобальному історичному масштабі — це дуже мало, але за цей час українці колосально виросли у ментальному контексті.
«Звичайно, ми дуже сильно просунулися: навіть в мисленні, навіть у світогляді і так далі. Я думаю, що все це закономірно. Ми десь, де повинні бути з огляду на нашу історію, і з огляду на те, що ми пережили», — каже Мирослава Барчук.
Що українці вибороли, виростили в собі? І як це не втратити?
Мирослава Барчук усвідомлює, що стрибок назад можливий в будь-який момент: «Звичайно, це дуже добре, що в нас відбуваються процеси з ідентичністю, якісь світоглядні зміни. І потрібно дуже багато з цим працювати, але я реалістично вважаю, що це просто шлях і це безкінечно».
Оксана Луцишина: «Якщо дивитися на Україну, у нас з’явилася певна маса людей, яка мислить і яка, власне вірить, що можна щось відстоювати…»
Зі слів журналістки Мирослави Барчук, на початку 90-х наше суспільство було, мабуть, найбільш консервативним суспільством, найбільш орієнтованим в минуле і в Радянський Союз.
«Наш цивілізаційний стрибок є дуже великим. Усе ж таки влада й еліти є віддзеркаленням суспільства. І саме таким є це суспільство: і таким як Ющенко, і таким як Янукович. Це є певний зріз, певний портрет», — переконана Мирослава Барчук.
Культурні явища, що вплинули на нас
Письменниця Оксана Луцишина виокремила серію книг для підлітків і дітей у видавництві «Портал».
«Коли я переглянула цю серію, то мала момент шоку, але в хорошому сенсі слова. Там справді порушили багато цікавих тем. Там є книги про Чорнобиль, «Союз Радянських Речей», побут, книги про Різдво», — ділиться письменниця.
Також згадала письменниця про роботу «Видавництва Старого Лева» над книгами про кримських татар, їхню мову й культуру.
Мирослава Барчук: «Для мене є дуже важливий той прорив, який зробила Соломія Павличко. Мені важливий прорив, який зробила Оксана Забужко з її літературознавчими великими роботами: «Notre Dame d’Ukraine» і «Шевченків міф України». Окрім того, Оксанин «Музей покинутих секретів» — книжка покоління».
Журналістка також позитивно відгукнулась про роботу видавництв «А-ба-ба-га-ла-ма-га», «Видавництво Старого Лева», діяльність Владислава Троїцького і «ДахиБрахи», творчість «Хореї Козацької», академіка В’ячеслава Брюховецького та його заслуги перед Києво-Могилянською академією.
Жіночі голоси України
Для Мирослави Барчук прикладом сили жіночого характеру були Олена Пчілка та Леся Українка. Жінка наголосила, що дуже важко вибрати кілька діячок із того багатоголосся сучасних голосів, які працюють зараз. Це і гендиректорка «Мистецького арсеналу» Олеся Островська-Люта, і виконавча директорка УКФ Юлія Федів, журналістка Ірина Славінська, генпродюсерка цифрових платформ Суспільного Тетяна Кисельчук.
Оксана Луцишина виокремила літературних діячок, серед яких — Соломія Павличко, Оксана Забужко, Мар’яна Савка, Лариса Денисенко, Тамара Гундорова, Віра Агеєва.
Наприкінці розмови спікерки дійшли висновку: головна річ, яка заважає українцям розвиватися як нації — це травма, що не дає вивчати свою історію глибоко та вірити в себе.
Записи подій 28 BookForum — доступні онлайн безкоштовно на сайті bookforum.ua. Проєкт підготовлено за підтримки Українського культурного фонду. Позиція Українського культурного фонду може не збігатись з думкою авторів.