«60% українців не читають книги»: презентація проектів Українського інституту книги
18 вересня у межах 26-го BookForum Український інститут книги представив майбутні проекти. Тема заходу – реалізація державної політики у книжковій сфері. Учасниками стали директорка УІК Олександра Коваль, а також куратори проектів Марченко Юрій, Неборак Богдана, Євдокимова Анастасія, Батуревич Ірина.
Головною проблемою є нечитання. Дослідження показали, що 60 % українців не читають книги, не ходять у бібліотеки. Щоб покращити статистику, людям необхідна мотивація. Тобто, потрібно сформувати звичку. Батьки можуть читати книжки своїм дітям. За кордоном вже дотримуються такої практики. Кожного дня тато чи мама читає для своїх дітей літературу протягом п’ятнадцяти хвилин. І це – мінімум. В Українському інституті книги кажуть, що такі читання лише покращуватимуть загальний розвиток школярів. І це необхідно впроваджувати у нашій країні. В унікальності читання та його впливу на розвиток мозку можна не сумніватися. Воно тренує критичне мислення, розвиває творчі здібності. І, навіть, у зрілому віці зменшує ймовірність розвитку слабоумства.
«Читання книжок – це не тільки унікальна практика, яка розвиває людину. Виявляється, вона покращує здоров’я. Читання захищає від стресу, розвиває доброту та емпатію. Ті, хто читають книги, живуть на два роки довше. Цьому є реальні підтвердження», - зазначила директорка УІК Олександра Коваль.
На презентації Український інститут книги показав кілька проектів, що реалізують наступного року. Один із таких – «Програма підтримки поповнення фондів шкільних бібліотек». Мета – поширення художньої літератури у школах. Кураторка проекту Анастасія Євдокимова зазначила, що шкільні бібліотеки наповнені додатковими посібниками, підручниками, енциклопедіями тощо. Але художньої літератури замало. Хоча, саме вона розвиває кругозір, сприяє розвитку креативності, що є важливим у вихованні дитини.
Українська книжка повинна виходити на загальнонаціональні канали. Саме це сприятиме розвитку читання серед усього населення. Проміжним етапом можуть бути фестивалі, конкурси, державні премії. Їх необхідно підтримувати, щоб відсоток тих, що читає, зростав.
План по розвитку читання має підтримати й Міністерство освіти і науки України. Нова українська школа вже впроваджує навички читання серед початкових класів. Окремим є залучення видавців, що є гравцями ринку. Їх робота сприятиме ефективності впровадження програми.
Про ще один задум УІК розповіла менеджерка програми підтримки перекладів Богдана Неборак. Йдеться про «Програму популяризації української літератури за кордоном». Однодумці проекту прагнуть сформувати новий бренд – «українська книга». Цей бренд вони представлять на іноземних книжкових ринках. Це сприятиме експорту українського інтелектуального продукту.
«Переклад українських творів іноземною мовою допоможе нам розказати світові про Україну. На наступні три роки заплановано участь вже у п’ятнадцяти книжкових ярмарках. Ми хочемо представити стенди у багатьох країнах, зокрема Мадриді та Пекіні», - розповіла кураторка проекту Богдана Неборак.
На реалізацію таких проектів потрібно чимало коштів. І цим має займатися уряд. Політика держави повинна підтримувати подібні програми. Адже, від цього залежить ефективність розвитку свідомої молоді, яка вноситиме корективи у благоустрій країни.
Текст - Анжеліка Вінніченко
Світлини - Фотоагентство LUFA