Контекст дитинства у творчості автора
19-го вересня у межах 26 BookForum відбулася дискусія на тему, яка є близькою для кожної людини: «Як досвід дитинства може впливати на наше майбутнє, а особливо - на творчість?» На це питання намагалися відповісти учасники події, які поділились з аудиторією своїми спогадами та таємницями. Цікава тема в поєднанні з затишним місцем - L'amour de trois. Pancakes, wine and cinema - створили теплу спокійну атмосферу.
Спікерами цієї дискусії стали:
Ірина Славінська – українська журналістка, продюсерка радіо «Культура» та авторка «Історії талановитих людей».
Еліф Батуман – американська письменниця, авторка мемуару «Одержимі: Пригоди з російською книжкою та людьми, які їх читають», фіналістка Пулітцерівської премії за художню літературу 2018 року.
Мондаль Сонет - індійський поет, літерататурний менеджер, редактор і автор більше 5 поетичних книг.
Лассак Аурелія - двомовна поетка, яка пише французькою і окситанською (мова середньовічних трубадурів). Перекладена різними мовами, презентувала свою поезію разом зі співом у Європі, у Північній та Південній Америці, Африці, Індонезії, в Індії та Китаї.
Дискусія стала можливістю глибше зрозуміти кожного автора, відчути ті моменти, які пережив він сам. Сидячи в затишному місці за філіжанкою кави чи смачним тістечком, учасники цієї події пережили те, що переживали спікери в своєму ранньому дитинстві.
Еліф Батуман розповідає: «…Маю ранні спогади, які пам’ятаю дуже ясно. Мені було 3 роки, я мешкала з бабусею та дідусем. Ми дуже часто гуляли парком, грали в складну гру з моєю тіткою. Пам’ятаю фрази, які найчастіше промовляли бабуся і дідусь
…Мені було 4. В пам’яті постає біле хутро. В нас були величезні білі песики, вони захищали корівок,» - згадує Лассак Аурелія
…Світлі стіни, горить вогниками новорічна ялинка. Пам’ятаю як мама дає мені потримати на ручках мою сестричку, вона мені нагадує «маленьку личинку,» - в свою чергу сміється Ірина Славінська
І кожний спогад - просякнутий теплом і витриманий роками. І кожний спогад - найдорогоцінніший.
Що для них дитинство?
Як і в багатьох інших, у наших спікерів воно асоціюється з ароматами.
Мондаль Сонет розповів, що для цього це запах копиці сіна, а Ірина Славінська завжди пригадує аромат асфальту після дощу. Пані Аурелія навіть зізнається, що вона не знає, що означає бути дорослою, бо ще не відчула цього моменту зміни. Мондаль Сонет жартує: « Не відчуваю себе дорослим. Я люблю дивитись мультики і це моє улюблене заняття перед сном. Відчуваю себе дорослим, тільки коли отримую зарплатню…»
Контекст дитинства у творчості
Учасники дискусії мали можливість поринути у світ дитинства завдяки чудовим поезіям Мондата Сонета та Лассак Аурелії.
Спікерка поділилася: «Писати – моя дитяча мрія, яку я змогла реалізувати. Пригадую, як моя мама, коли в неї щось не виходило, постійно жартувала: «Тільки не пиши про це у своєму романі!». Тоді я і зробила висновок, що можна написати роман, оснований на реальних подіях, але деякі обставини - трішки вигадати.»
Її колега пан Сонет анонсував, що пише збірку про свого дідуся і там будуть історії, які той йому колись розповідав.
«Хочу створити надгероя. Тільки з власного досвіду можу сказати, що писати для дітей - дуже важко»
А писати так, наче ти досі збергі у собі щось від дитини - доступно, легко, цікаво - ще важче. Але автори поки відмінно справляються, правда?
Текст - Троян Валерія