З якої книжки почати рік, аби почуватися впевнено у наступному дні? – радять експерти програмної ради 28 BookForum

З якої книжки почати рік, аби почуватися впевнено у наступному дні? – радять експерти програмної ради 28 BookForum

2020 рік зіштовхнув увесь світ із неочікуваними випробуваннями, до яких мало хто був готовий. Тепер кожному з нас ще більше хочеться відчувати, що є справи, які ми контролюємо, є проблеми, які можемо самостійно вирішувати та речі, від яких можемо отримувати задоволення. 

ГО “Форум Видавців” запропонувала експертам програмної ради 28 BookForum скласти списки із книжок, які допоможуть у новому 2021 році відчути себе впевненим у завтрашньому дні. 

Інформацію про всі книжки ви можете переглянути в нас на сайті та за посиланням.


Остап Сливинський – поет та перекладач, куратор онлайн-антології «Ковчег «Титанік». 20 есеїв про людство зразка 2020-го»



«Наша недуга. Уроки свободи з лікарняного щоденника». Автор: Тімоті Снайдер; перекладач: Павло Грицак («Човен», 2020)

Ця книжка постала на основі щоденника, що його історик Тімоті Снайдер писав, коли серйозно захворів, і його життя – а з ним і всі життєві пріоритети – кардинально змінилися. Це сталося наприкінці 2019 року. Не минуло й кількох місяців, як ми всі почали ставити собі питання, які не давали спокою Снайдерові: як стається так, що в одну мить ми, мешканці ХХІ століття, виявляємося безпорадними, незахищеними, викинутими за палубу корабля життя, що мчить в якусь свою абсурдну далечінь, але вже без нас? Хто в цьому винен?
«Наша недуга» – на перший погляд, книжка про Америку і недоліки системи (зокрема, системи охорони здоров’я), але це лише перше враження. Насамперед вона – про потребу солідарності і взаємної турботи, яка ламає недосконалі системи і дає свободу. Зокрема, свободу планувати своє майбутнє.


«Життя попереду». Автор: Ромен Ґарі, перекладачка: Марина Марченко («Фабула», 2018)


Ця відома літературна історія арабського підлітка з паризького передмістя – з подвійним посланням, якою і має бути всяка хороша історія. Вона – про те, яким несправедливим може бути людський світ, але й про те, що найсильніше світ атакує тоді, коли ми виходимо супроти нього з наперед наготованими ґратами і списами. Що прийняття і любов врешті-решт винагороджуються, а вірність (людям, цінностям) – це надія, яку ми вирощуємо у собі власними руками. Пронизливо-сумна оповідь, після якої дивним чином залишається слід умиротворення і рівноваги.


«Сорок джерел» Автор: Борис Єґіазарян, перекладач: Анушаван Месропян, ілюстрації автора («Видавництво Старого Лева», 2018)


Оповідання, начерки, вірші, притчі – усе залите світлом дитинства, світлом спогаду про щось незворотне, але вічно присутнє. Часом наївні, часом невловимі і тонкі, як східний візерунок. В часи тривоги так добре стає видно найпростіше і найважливіше. 
«Не хвилюйся, як будеш жити весною без мене. Весною печі не будуть потрібні. На місці пічки буде стояти крісло. А ти іноді заходитимеш у гості. Весною печі стануть спогадом».


Богдана Неборак – культурна менеджерка, журналістка, авторка подкасту «Взяла і прочитала», кураторка медіапроекту «Читанка» незалежної медійної екосистеми The Ukrainians



«Моральні листи до Луцілія». Автор: Луцій Анней Сенека у перекладі Андрія Содомори («Апріорі», 2017)


У Содомори є книжка "Жива античність" – і я певна, що всяка античність стає живою в його перекладах. Листи Сенеки дають позитивне відчуття того, що життя можна жити трохи краще й якісніше, і, що важливо, заохочують спробувати. Найкраща мотиваційна література


«Сотворіння світу. Сім днів з Тарасом Прохаськом». Авторка: Тетяна Терен («­Pabulum», 2020)


Тетяна Терен записала справжнє "інтерв'ю-ріку" із одним із найважливіших сучасних українських письменників про важливі речі: історію, цінності, впливи, освіту, улюблене та улюблених. Викликає відчуття присутності при бесіді.


«Це не пропаганда. Подорож на війну проти реальності». Автор: Пітер Померанцев, перекладачка: Оксана Форостина («Yakaboo Publishing», 2020)


Книжка Померанцева допомагає маневрувати у хиткому світі пост-правди і відкриває сучасну Україну з досить несподіваного боку та розказує, що українці зрозуміли про інформаційну війну.


«Амадока». Авторка: Софія Андрухович («Видавництво Старого Лева», 2020)


Андрухович пише про історію, яка впливає на нас сьогодні. Її ще треба обдумати, обговорити, прийняти, це перший крок для відчуття опори та певності. Також у цьому романі багато турботи, опіки та підтримки, які стаються навіть у темні часи.


«каміньсадліс». Авторка: Ірина Шувалова, ілюстраторка: Вікторія Черняхівська («Видавництво Старого Лева», 2020)


Нова поетична книжка Ірини Шувалової достатньо об'ємна, аби зануритися в її ритми і фонетику та трохи у них пожити. Шувалова оповідає про життя через стихії, іноді говорить про давно минулі речі чи давно відбуті сюжети так, що вони звучать навдивовижу по-новому, іноді навіть не одразу вгадуєш сюжет і відчуваєш, як поезія Шувалової кодує майбутнє.


Гаcька Шиян – письменниця і перекладачка



«Улісс». Автор: Джеймс Джойс, у перекладі Олександра Мокровольського та Олександра Тереха («Видавництво Жупанського», 2015)

Мені здається, що у такі непевні і дивні часи, як зараз, повільне, розтягнуте, медитативне читання – те що треба. Коли недостатньо добре розумієш текст, просто починаєш його деконструювати на фрази, слова, букви. Такі практики дають відчуття якоїсь відстороненості від буденних проблем, допомагають повірити, що все минуще. 


«Країна Мумі-Тролів». Авторка: Туве Янссон, перекладачка: Наталя Іваничук («Видавництво Старого Лева», 2016)

Ідеальні друзі на карантин. Таке враження, що ця книжка вчить, як сповільнитися та насолоджуватися домом, пережити апокаліпсис та не зневіритися у своєму прагненні мандрувати.


«Дівчина з ведмедиком. Доктор Серафікус». Автор: Віктор Домонтович, укладачка: Віра Агеєва («Комора», 2019)

Близькість тодішніх і теперішніх двадцятих не перестає мене вражати. Залишається сподіватися, що теперішні урбаністичні ентузіазм, ліберальність, авантюрність і гедонізм матимуть менш драматичний фінал. 


«Щоденники воєнного часу». Авторка: Астрід Ліндґрен, перекладач: Денис Суворов («Laurus», 2017)

Досвід переживання скрути і тяжких для усього світу часів через індивідуальну призму. Текст без надмірної сентиментальності робить цю книжку по-особливому емоційною. 


«Її тіло та інші сторони». Авторка: Кармен Марія Мачадо, перекладачка: Марта Госовська, ілюстратор: Антон Селлешій («Видавництво Старого Лева», 2020)

Оповідання з багатьма несподіванками. Ні на що не схожі стиль і форма. Ідеально, щоб відволіктися і втекти від реальності. Особливо тішать оформлення і переклад. 


Олександр Михед – письменник, куратор мистецьких проектів, ведучий подкасту «Станція 451»



Ось що радить читати Олександр:

  1. «Це не пропаганда. Подорож на війну проти реальності». Автор: Пітер Померанцев, перекладачка: Оксана Форостина («Yakaboo Publishing», 2020)
  2. «Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві». Авторка: Ганна Улюра, ілюстраторка: Кристина Золотарьова («ArtHuss», 2020)
  3. «Шлях до несвободи. Росія, Європа, Америка». Автор: Тімоті Снайдер, перекладачка: Галина Герасим («Човен», 2020)
  4. «У м'яті». Автори: Борис Філоненко, Данил Штангеєв, Антон Резніков («IST Publishing», 2020)

Також експерт пропонує познайомитися із творами Олени Стяжкіної – письменниці, публіцистки та історикині. 


Володимир Воробей – директор агенції економічного розвитку PPV Knowledge Network




Володимир пропонує познайомитися із книгою «RU» Кім Тхюї, перекладачка: Зоя Борисюк («Видавництво Анетти Антоненко», 2018).